"Чи можете роз’яснити, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду?" Микола СТЕЦЕНКО.

До «Подільських вістей» звернулася 70-літня пенсіонерка з села Сокиринці Чемеровецького району Віра Василівна Дроздова.
«У 1971 році ми з чоловіком почали будувати хату. Звернулися до сільської ради з проханням надати ділянку, де було вільне поле, однак нам сказали, що це державний масив і сільрада не має права розпоряджатися цією землею.  Ми знайшли хазяїв, які тримали цей город, які погодилися поступитися нам клаптиком землі. Будували хату самі, ні з боку чоловіка, ні з мого, ні від держави допомоги не мали. Чоловік жив із мачухою, а я без батька, тож будувалися удвох — своїми силами. Під горою вручну збирали камінь, щебінь. Чоловік працював трактористом. Помаленьку самі й побудувалися. Виховали у тому домі двох доньок. З чоловіком разом прожили 47 років, та у 2015 році він помер. Хата була записана на нього і зараз я, виходить,  не маю на неї права. Аби переоформити житло на себе, потрібні чималі гроші. Пенсія в мене 1500 гривень. Я хворію, тож куди йдуть усі гроші пояснювати не потрібно. У мене питання: кому і за що я маю платити гроші, якщо у той час нам ніхто не допомагав і ніхто не питався,  за які кошти ми будувалися?»

Запровадження безвізу, що й казати, таки пожвавило рух подолян до Європи. Хто у подорож, хто на якусь короткотривалу роботу  — нині  за кордон їде таки чимало люду.
Як, власне, можна добиратися з нашого обласного центру до європейських міст? Скільки це коштує? Наскільки зручно?

Загострення економічної ситуації породжує нові види шахрайства. Шахраї знайшли новий спосіб крадіжки грошових коштів в українських громадян. Як виявилося, тепер під приціл зловмисників потрапили SIM-карти українців.

Виконанням рішення суду та рішень інших органів (посадових осіб) завершується процес захисту майнових та особистих немайнових прав громадян і юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, встановленого законом. Одним із дієвих засобів примусового виконання рішення суду та рішення інших органів (посадових осіб), визначених законодавцем, є звернення стягнення на майно боржника.