Минулоріч у березні згідно з Указом Президента відбулася перша хвиля мобілізації. Відповідно до низки законодавчих актів, роботодавці мали звільняти призовників, зберігши за ними робочі місця та середньомісячну заробітну плату. Про це, власне, і йшлося у сповіщенні керівникам. Але, коли бійців демобілізовували 2015 року, з’ясувалося, що дехто начисто забув законодавчо передбачені хлопцям гарантії. До прикладу, одне із комунальних підприємств обласного центру в такий спосіб заборгувало своєму працівникові зарплату за рік!

Чому так сталося? Найперше, тому, що лише у червні 2014 року вступив у силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілі- заційних питань під час проведення мобілізації». Тоді ж Державна інспекція України з питань праці видала роз’яснення до діючих законодавчих актів. Простіше кажучи, хлопців на війну забрали, надававши купу обіцянок, а про те, як їх реалізовувати, згадали через два місяці. Відповідно, дехто з роботодавців вирішив, що призовники першої хвилі мобілізації під гарантії не підпадають, адже їх звільнили з роботи раніше, аніж вийшло роз’яснення. Отож маємо законодавчу неузгодженість на державному рівні і вільне трактування законів керівниками підприємств — на місцевому.
Щоб не виникало непорозумінь, для призовників першої хвилі мобілізації надаємо законодавчу опору. Для цього редакція звернулася із офіційними запитами до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради. І хоча посадовці запевнили автора, що згаданий випадок швидше виняток, аніж правило, все ж надаємо на шпальтах газети офіційне роз’яснення.
Згідно ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації від 20.05.2014 року), за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Починаючи з дати звільнення, працівнику має бути нарахована середня заробітна плата без нарахування податків та єдиного соціального внеску. Гарантії розповсюджуються на всіх працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, та на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону, дія ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України в редакції цього закону поширюється на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».
У разі, якщо працівнику не був виплачений середній заробіток за час його перебування в зоні АТО, він має право звернутися із відповідною заявою до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Державної служби України з питань праці в Хмельницькій області, органів прокуратури або суду. Цивільним процесуальним Кодексом України передбачено, що працівник також має право вимагати відшкодування збитків, завданих йому незаконними діями роботодавця.
Інколи у працівника вимагають підтвердження того, що він був на війні, а не їв у тещі млинці. Законодавством не передбачено спеціального документа, який би надавався роботодавцю. Військкомат може видати довідку, у якій вказується період, протягом якого військовослужбовець проходив службу. Основним же підтвердженням перебування бійця у зоні АТО є    правильно оформлені записи у військовому квитку.
Згідно зі ст. ст. 8, 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», учасники антитерористичної операції, які мають статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням, можуть звернутися до Центру надання безоплатної правової допомоги за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, офіс 222, контактний телефон 0891-20-0-82, е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..