Вони попереджають наших бійців про артобстріли, допомагають зігрітися у вогких бліндажах, стежать за чужинцями, вбивають гризунів, підіймають своїми пустощами настрій. Вони - ходяче щастя.
Також чотирилапі - прекрасні кадровики. Бригадний психолог казав, що по ставленню до котів, він одразу розуміє, в якому психологічному стані знаходиться військовий і чи потрібна йому допомога. Коли українські бійці займають нову територію, то котів шукають найперше, а коли демобілізіються - підбирають для них нових господарів. "Віддам кота з блокпоста в хороші руки" - такими оголошеннями рясніють соціальні мережі та записники волонтерів.
Волонтери, які їздять через захоплені території, кажуть, що на блокпостах терористів зрідка зустрічаються дикі собаки, але ніколи кішки. І на це є причини. Страшні. "Ополченці" використовують кішок, щоб зняти розтяжки. Для того, щоб змусити котів бігти, терористи поливають хвости скипидаром або бензином і підпалюють. Для надійності до хвоста ще й прив'язують палаючу палицю, бо змусити тварину бігти всупереч волі неможливо. Наших бійців така жорстокість вражає більше, ніж жорстокість до людей: людина, на відміну від тварини, має вибір.
Українські вояки складають мурзикам-атеошникам вірші та планують поставити пам'ятника.
За пазухою сіре кошеня зігріло вкотре серце після бою,
Не маючи ні роду, ні звання воно було солдатом і героєм.
За латами дешевої броні, обпалені розпушувало вуса,
З тривогою дивилось на вогні пекельного на Сході землетрусу.
Таке патріотичне і смішне з душі збивало скрутності оскому,
Здавалося теплішим за шинель, коли мурчало пісню колискову.
Торкалося рожевим язиком до ран, що запалилися від гною,
І пахло дивовижно молоком, домівкою, дитинством та війною.
І байдуже, де Захід чи де Схід, воно загралось гільзами з патронів:
Маленьке і беззахисне, як світ, дитя війни сучасних батальйонів.
Та мужніми робилися серця, бо знали: в найсуворіші години,
За пазухою кожного бійця є часточка своєї України.
(Автор Роман Кахович).
Gismeteo 
