З нагоди 125-річчя перших українських поселень у Канаді, громадською організацією O.W.L Open World learning оголошено конкурс для популяризації інформації про видатних канадців українського походження. Лео Мол, відомий у всьому світі скульптор, народився у місті Полонному Хмельницької області, а славу та визнання здобув у канадському місті Вінніпег.

Довгий тернистий шлях до світового визнання Лео Мол пройшов через три континенти — Європу, Азію, Америку. В далекому 1915 році родина Леоніда Молодожені вимушено виїхала з Полонного в сибірську глушину. Там зрусифікували прізвище. Молодоженя став Молодожанином, але українська душа та генетична пам’ять не стерлися. За всі роки поневірянь, у пошуках кращого життя і можливостей для розкриття свого таланту Леонід Молодожанин зумів пронести любов до рідної батьківщини. Це почуття він втілював у своїх скульптурах та творчих роботах. За роки творчості зумів увіковічити в бронзі та граніті релігійних, політичних та громадських діячів багатьох країн світу, біблійних пророків, президентів, спортсменів та простих людей із притаманними їм емоціями та характерними рисами.
Та все ж найбільше визнання Лео Молу приніс Тарас Шевченко. Гірка іронія долі, але Кобзареве «і виріс я на чужині» супроводжувало великого скульптора впродовж усього життя. Першого Шевченка в бронзі було встановлено у 1964 році у Вашингтоні, потім були інші, в інших містах світу. В Україні ж перший Кобзар роботи Лео Мола було встановлено в Івано-Франківську вже після смерті автора.
У вік Христа, в 33 роки, після довгих поневірянь та остарбайтерства Леонід Молодожанин потрапив до Канади. Природні задатки до гончарства, які ввійшли в душу і свідомість із молоком матері, як великий дар землі Полонщини, що славилася цим ремеслом, змушували вдосконалювати свою майстерність. Завдяки своєму таланту і невимовній жазі до його розвитку і вдосконалення, українському емігранту вдалося вижити і стати багатим та знаменитим. Тривалий час скульптор зі світовим іменем нікому не розповідав про свій родовід. Боявся нашкодити родині, яка залишилася в колишньому Союзі, пам’ятаючи гірку долю рідного брата та батька, які загинули в застінках ГУЛАГу.
Місто Вінніпег, канадська столиця української діаспори стала другою батьківщиною скульптора. В 2003 році там було відкрито знаменитий «Сад скульптур Лео Мола», музей просто неба з творами одного майстра. Там розкрився його творчий потенціал, він здобув світове визнання, став академіком канадської Королівської академії мистецтв, віце-президентом канадської асоціації скульпторів, членом мюнхенського об’єднання митців, почесним доктором трьох університетів. Його нагороджено найвищою державною нагородою Канади — орденом Канади.
Україна останньою визнала талант свого сина, вже після проголошення незалежності. До того тоталітарна система не визнавала культурних, мистецьких та наукових надбань митців, які виїхали за межі держави. Лише на восьмому десятку років Лео Мола нагороджено двома вищими нагородами України за видатні заслуги в розвитку і утвердженні в світі української національної культури. В останні роки життя знаменитий скульптор встиг передати деякі свої творчі доробки до музеїв України. В рідному ж місті Полонному з’явився лише пам’ятний знак, де колись, можливо, і буде встановлено пам’ятник знаменитому земляку. Кількома роками раніше бюрократично-чиновницький механізм знищив задум встановлення у місцевому парку скульптур видатного майстра, які мали потрапити на Полонщину завдяки сприянню представників діаспори та творчої інтелігенції. Прикро, що нині про життя і творчість Лео Мола випущено лише одну україномовну книгу. Є кілька досліджень місцевих краєзнавців, серед них особливо цим питанням цікавиться колишній художник фарфорового заводу, фотограф М. І. Козак. «Сьогодні творами Лео Мола пишаються музеї Канади, Америки, Ватикану, Англії, Італії, Німеччини та України. Він представляв світові красу української культури та вказував на роль України в світовій цивілізації», — сказав про спадщину Леоніда Молодожанина Євгеній Чолій, голова Світового конгресу українців.