Старість живе спогадами про дні вчорашні, давно відшумілі.
Кілька тижнів тому зателефонував рідний брат, його знову, вже вкотре, поклали в обласну лікарню, щось там з гемоглобіном негаразд. То у нього, могутнього брата, який ніколи всерйоз не хорував, який до пізньої осені купався в Наркевицькому озері, який заввиграшки закидав собі на плече майже трипудові мішечки з щойно викопаною бараболею, який разом із  сусідом, спортовцем Василем Іллюшиним привозили з ближнього лісу на лісапетах отакенні гілляки, аби взимку, незважаючи на підведений до хати газ, розпалювати грубки полінцями, аби було в оселі затишно й тепло, бо від полінець зовсім не те тепло, що від газу, – то оце в отого брата щось здоров’я забарахлило? Та годі вам гіперболізувати! Бо я ж знаю: по праведних трудах сядуть пенсіонери  до столу, і наллявши чарки самограю (чудового, до речі, самограю), захрумтять квашеними огірочками та мерзлим салом із часничком).

Скажу відверто, бачила чимало ікон і писаних,  і вишитих, і різьблених, виконаних у різноманітних стилях і жанрах. А ось цю красу, що навіть описати  неможливо, вперше. Настільки м’яко вирізані, чіткі і справжні риси, що складається враження, ніби не з деревом майстер працює – з найкращим пластиліном, бо  шедеври його, мов живі! Сорокап’ятирічний хмельничанин Анатолій Козак творить справжні дива –  різьбить по дереву великі  компоновані, весільні, дитячі, сімейні ікони.

Найкраща мотивація для працівника — не лише створення комфортних умов на робочому місці, але й увага, повага від керівництва, щирі людські взаємини в колективі. У цьому переконаний очільник Хмельницької дирекції ПАТ «Укрпошта» Олег Хавронюк. «Мій багаторічний досвід військового і керівника, — зауважує Олег Володимирович, — підказує, що саме з упровадження таких засад виробничих відносин та ще із самоорганізації, наведення елементарного порядку і починається шлях будь-якого підприємства до успіху. Адже його, успіх, створюють люди, команда».

Детальніше читайте в номері №№ 106-107 від 21 вересня.

Доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського університету імені Івана Огієнка Стефанія Едуардівна Баженова відсвяткувала свій 70-річний ювілей.

95-річна Ганна Михайлівна Степанюк чого тільки не пережила за свій вік: і голод, і репресії, і важку фізичну працю… Але найбільше запам’яталась примусова рабська праця в неволі, у фашистській Німеччині. Весною 1942 року, на Зелені свята, озброєні поліцаї та німці гнали її на станцію Ярмолинці до товарняка…