Послухайте мене. Просто затримайтеся, зупиніться на хвилину-другу. Я знаю, ви  зайняті: поспішаєте на роботу, ведете дитину до школи, купуєте продукти. Покиньте усі справи, благаю. Прочитайте. Спробуйте пройнятися чужою бідою. Зрозуміти батьків, які останні сили віддають, аби врятувати свою дитину від страшної хвороби.
Наша газета вже писала про Алінку Мусій із села Гута-Чугорська, що у Кам’янець-Подільському районі (“ПВ” від 24  вересня 2015 року). Три роки  тому, коли дівчинці було лише шістнадцять, їй діагностували онкозахворювання: лімфогранульоматоз (лімфома Ходжкіна).

Кажуть, з роками жінки все більше схиляються в уподобаннях до осені. А їй до душі була і залишається пора пробудження.
Як же милують її погляд перші весняні квіти, в яких стільки ніжності, тендітності, зворушливості. Лише почне збігати сніг, а вона вже виглядає, чи тягнуться вгору милі серцю паростки. Бо підсніжників, пролісків, крокусів на подвір’ї Шуляків — ціле квіткове море. Чергуються у своїм цвітінні, наче стверджуючи, якими прекрасними барвами сповнене швидкоплинне життя.

Коли Аня акапельно почала свою пісню “Розкажу про Україну”, зала миттєво затихла. Чисто й проникливо співала дівчинка, викликаючи щемку сльозу в присутніх. Тому  й оплески були щирими та вдячними. Аня співала на урочистих зборах з нагоди Міжнародного дня волонтера, який проводили у грудні минулого року рада обласної організації ветеранів. Там, до речі, й відзначили нагородою Аню Чернявську як кращого наймолодшого волонтера.

В останні дні лютого нашому земляку старшому лейтенанту Володимиру Соловейку в місці проходження військової служби вручено орден «За мужність» ІІІ ступеня. Минулої осені після важкого поранення й ампутації ноги Володя повернувся в зону АТО.               

Чи є у світі така сила, щоб спинити-висушити сльози материнські за втраченою дитиною? Що їх може стримати, якщо щоднини, щогодини, щосекунди розривається душа? «Діма був золотою дитиною. Минуло вже півтора року, як його нема, але він постійно зі мною», — втирає гірку сльозу із вицвілих від плачу очей Оксана Загородня із села Рідка Теофіпольського району.