29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Цього скорботного дня згадуються в молитві та вшановуються військовослужбовці і учасники добровольчих формувань, які загинули в боротьбі з жорстоким окупантом, захищаючи рідну землю.
Квітка соняшника… Саме вона, на превеликий біль, омита кров’ю наших захисників — традиційна символіка, адже у серпні 2014 року на полях із соняшником полягли сотні українських воїнів.
День пам’яті затверджений 24 серпня 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським, після підписання відповідного Указу. І дата вибрана символічна, бо приурочена до дня найбільших втрат Української армії на Донбасі — виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.
Щороку 29 серпня від малого села до великого міста в Україні відбуваються заходи на вшанування пам’яті кожного Героя, який віддав за нас життя. І на Хмельниччині помолилися за загиблих воїнів, схиливши голови в хвилині мовчання. Вічна їм пам’ять!
Я хочу бачити весну
Я хочу бачити весну
Розквітлу, ясну, кольорову.
В її обіймах солодко втону,
У пахощі її порину знову,
Розбурхаю навмисно почуття,
Наскубаю емоцій аж до краю,
Відчую душ прокинутих тертя,
Себе відчую, як палаю.
Хіба це можна зупинити?!
Не бачити, як все живе
Кайданами зими покрите,
Від мороку втомилось і реве.
Дощі, болото, вітер зрання.
Не здохне смуток на чолі.
Не вистачає щебетання
Пташок щасливих на гіллі.
Я сонця хочу, бо від болю,
Щоб листя билося в лице.
Весни початок, наче долі
Старе розірване кільце.
Артем ЗАДОЯНЧУК, 1986 р. н., із Хмельницького.
Поет, збірка якого «Я хочу бачити весну» з 22 віршами, на жаль, побачила світ після загибелі Захисника.
Загинув Герой під Слов’янськом у травні 2022-го.
* * *
Може скоро прийде захід сонця
І до тіла солдата мого.
Я віршем зашкребу у віконце
В домі нащадка свого:
— Не кидай цю святу нашу справу,
За яку проливаємо кров.
Зігрій серцем Вкраїнську державу,
Подаруй їй натхненно любов.
Нехай Воля фундаментом буде
Для майбутніх моїх поколінь.
Хай кохаються вільнії люди.
Хай раби заховаються в тінь.
Олександр ГОШИЛИК, 1995 р. н., із міста Долина, Івано-Франківщина.
Захисник загинув на Донеччині у жовтні 2022 року.
* * *
А за решту платити вічністю,
Всім нестримним і недовершеним,
Повернуся на землю коником,
Бо колись був неспинним вершником.
І малим, серед трав нескошених,
Я зеленим цей світ вважатиму,
І тоді завершальним тупотом
Мене згублять підкови стесані.
Артем Довгополий, 1994 р. н., із Конотопа, що на Сумщині.
Герой загинув у серпні 2022 року біля Бахмута.
Gismeteo 
