Такий меседж висловив депутат Верховної ради України, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець звертаючись до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка.  

Текст звернення депутат опублікував на своїй сторінці у Facebook, де поміж іншим наголошується про те, що через несприятливі кліматичні умови, зокрема посуху, яка накрила південні регіони України, з січня по вересень 2020 р. зменшилось виробництво сільськогосподарської продукції на 17,5% проти такого ж періоду минулого року.

Внаслідок посухи більшість аграріїв не зібрала врожай в тих обсягах, в яких це було заплановано, тому агровиробники не зможуть виконати своїх зобов'язань щодо постачання сільськогосподарської продукції за укладеними заздалегідь форвардними контрактами. Не будучи  достатньою захищеними юридично, вони документально не оформили обставини непереборної сили (аномальна посуха), внаслідок чого і відбулася загибель врожаю. Тож, до незахищених українських аграріїв, будуть застосовані санкції, зазначені у договорах із постачання сільськогосподарської продукції.

Водночас, представники українського менеджменту транснаціональних корпорацій, що торгують українським зерном, вступили в монопольну змову, з метою тиску на українських аграріїв. Ця проблема постала дуже гостро, Депутатська Аграрна Рада (ДАР), створена у парламенті, проводить переговори з Українською зерновою асоціацією, мета яких знайти компроміс щодо процедури списання зобов'язань за вищезгаданими договорами.

Тож Андрій Богданець просить скликати нараду, залучивши до дискусії аграрні асоціації та інших представників ринку, щоб знайти компромісне рішення у цій ситуації. Також ДАР вважає доцільним залучити представників Торгово-промислової палати України для вироблення механізму прискореного отримання документального підтвердження форс-мажорних обставин.

Як пише latifundist, цю думку повністю поділяє президент громадської організації «Центр аграрної логістики та інфраструктури» Владислав Белах, зокрема він зазначає, що інвестиції міжнародних трейдерів в зернову галузь України в десятки разів менше, ніж вкладення українських компаній. Аналізуючи нинішній сезон збору врожаю він наголошує, що понад 70% форвардних контрактів можуть бути невиконані, якщо покупець і продавець не досягнуть компромісу, щодо виконання взаємних зобов’язань, більшість з яких, це постачання кукурудзи та соняху.  

Обсяг форвардів по цим культурам на початок вересня він оцінює в 6 млн. т. А форвард в умовах українських реалій, на його думку, має більше ознаки «понятій» між покупцем та продавцем про спільну співпрацю в наступному сезоні і це не так як у світовій практиці. Там форвард страхує  продавця від цінових ризиків через фінансові опціони, форвардний контракт забезпечує виробнику необхідне торгове фінансування, як збоку покупця, так і будь-якого банку та інші фінансові інструменти, що зменшують ризик дефолту. Український виробник історично не захищений нічим і не користується ліквідністю таких позицій, до яких мають доступ трейдери. Нині всіх влаштовує нецівілізованість існуючого ринку, наявність «сірого» ринку зерна, що також підтримується транснаціоналами і  т.п.

Тож загальні втрати виробників можуть скласти до 300 мільйонів доларів США, що навіть у кращі часи було б великим ударом не тільки для виробників, а й для економіки загалом. Для багатьох це не тільки глибокий мінус, а вірогідність втрати бізнес.