Курси валют

Без музики Володимир Бідюк не уявляє своє життя. Вона стала для нього більше, аніж професія, — невичерпне джерело енергії та натхнення.

Ще захопився різьбленням картин з дерева. У них наче бринить чарівна мелодія нашої дивовижної природи.
Із самого дитинства Володимира супроводжувала українська народна пісня. Дарувала синові ніжний спів матуся. Від неї успадкував гарний голос і любов до музики. Як побачив баян у сусідського хлопчика, то йому страшенно закортіло навчитися грі на цьому інструменті. Батьки раділи, що син прагне зрозуміти світ музики. Однак їм, колгоспникам, не по кишені було придбати музичний інструмент. Та все ж у хлопця з’явився баян. У місцевій школі вдалося батькові його позичити.
Здібний школяр здивував своїм талантом, бо самотужки опанував музичний інструмент. І не дивно, що Володимир Бідюк вирішив своє житття поєднати з музикою.
Після закінчення восьмирічки з великим бажанням навчався на обласних курсах художніх керівників, а відтак — у Кам’янець-Подільському культосвітньому училищі.
У рідному селі, куди повернувся за направленням і працював художнім керівником у Будинку культури, юнак довго не затримався — його призвали в армію. Після служби обдарованому музиканту запропонували посаду завклубу при військовій частині. Однак Володимира манили рідні Миклаші, що розкинулися на березі тихоплинної річки Полкви. Адже своє життя уявляв лише серед односільчан — працьовитих та доброзичливих.
Повернувся Володимир Бідюк на Білогірщину і в рідному селі призначили його директором Будинку культури. Молодий керівник доклав зусиль, аби вирувало в Миклашах творче життя. У 1988 році створив жіночий вокальний ансамбль «Берегиня», який донині популяризує українські народні пісні та став візитівкою села. А в 2009 році здобув почесне звання народного аматорського колективу.
Пісенне багатство репертуару у виконанні ансамблю під акомпанемент баяна не раз дивувало і радувало слухачів. А улюблена колективу «Пливе човен» звучить в обробці Михайла Люшні.
– Саме він, відомий композитор, став моїй професійним учителем з класу баяна, — зауважив Володимир Миколайович. — Це були цікаві та незабутні студентські роки.
Дружина Володимира Миколайовича, вчителька початкових класів, підтримує чоловіка в усьому, бо знає — робота в культурі нелегка. А ще Валентина Іванівна теж залюблена в українську народну пісню. Хоча й втомлювалася, бо клопотів вистачало, вчителювала, а ще й не обділяла увагою синів Сергія та Олександра, але знаходила час для репетицій у Будинку культури. Співала в дуеті, у парі зі своїм чоловіком та в «Берегині», і донині учасниця творчого колективу.
Має надію подружжя: їхній дар, безмежну любов до української пісні, успадкують троє онуків, які підростають.
І у дереві Володимир Бідюк бачить свою красу і створює з нього дивовижні картини. Їм ліку не знає. Чимало різьблених картин прикрашають приміщення Будинку культури.

Розпочинав Володимир Миколайович із кухонного приладдя — ложок, стільниць. Згодом із вербової лози майстрував хатину із журавлем, церкви. А коли до рук потрапила липова дошка, м’яка, піддатлива, то спробував вирізати картину — оленя серед лісу. І відтоді, десять років тому, захопився різьбою по дереву.
Інструменти виготовляв самотужки — з кухонних ножів та обрізків металу.
У шматку дерева майстер уміє розгледіти щось цікаве — красеня коня, граціозну косулю чи милу пару лебедів, або ж історичну постать, і працює над картиною, застосовуючи рельєфну чи ажурну різьбу. Своїх робіт ніколи не продавав, хоча й були покупці, бо вважає їх рідними. Все ж охоче роздаровував картини друзям та учасникам ансамблю «Берегиня».
Хоча повномаштабна війна і внесла болючі корективи у сьогодення, але творче життя не зупинила. Аматорський колектив із незмінним художнім керівником Володимиром Бідюком музикою, піснями, ще й додалися патріотичні, роблять свій внесок у Перемогу, долучаючись до збору продуктів та коштів для захисників. І продовжує працювати, вдосконалюючи виконавську майстерність, готуючись до благодійного флешмобу.
А після Перемоги, запевняє Володимир Миколайович, неодмінно повернеться до свого захоплення. У його умілих руках народжуватимуться вишукані картини, які не так легко навіть намалювати, а тим більше вирізьбити.