Ще з дитинства Надія Особська була залюблена в українську народну пісню — мелодійну, чарівливу і дивовижну. А гарний голос дістався у спадок від матері не лише їй, а ще й сестрам Людмилі та Ларисі. Їхнє тріо не раз заворожувало глядачів своїм колоритним співом.

Хоча й Надія мріяла стати артисткою, та в її дівочі сподівання доля внесла непередбачувані корективи — своє покликання та щастя знайшла у дітях. Подружжя Надія та Роман Особські виховують донечку та двох синочків.
Ще, здається, недавно Надія з рідного села Варивідки прийшла в невістки. Подружжя Марія та Анатолій Особські прийняли невістку як рідну доньку. “Бог послав мені гарних та чуйних матір і батька мого чоловіка”, — зауважує вона.
Відтоді минуло двадцять років, і під одним дахом мирно та у злагоді проживає три покоління родини. Свекруха та свекор не нахваляться, як молоді уміло хазяйнують. Та й уже підріс помічник — онук Микола. Він, старшокласник, знаходить час, аби доглянути кролів та нутрій. Знає всі вимоги до утримання тварин. А от у п’ятнадцятирічної Катрусі — творча вдача.
— Донька любить ліпити із пластиліну, а ще захоплюється малюванням, — розповідає Надія Особська. — І їй достатньо кільканадцять хвилин, щоб створити картину, давши волю фантазії.
Хоча й Катруся сором’язлива, але зважилася узяти участь у районному конкурсі краси, який проходив на початку лютого 2022 року. Однак не стала переможницею, посіла друге місце, але не засмутилася. Адже конкурс, зауважує дев’ятикласниця, додав їй сміливості та впевненості у собі. Та найголовніше, збагнула, як це чудово, коли є два крила любові і підтримки — матуся й татусь. Саме вони, найрідніші, допомогли підготуватися до конкурсу краси, тому легко справилася з усіма завданнями.
Попри свою зайнятість — у Романа Анатолійовича нелегка служба в поліції, Надія Анатоліївна — підприємець, все ж не обділяють дітей увагою — проводять з ними дозвілля, відпочивають. Найменшого Марка, який тільки-но пізнає світ, няньчать, забавляють усією родиною.
Здавалося, так буде завжди — зростатимуть та навчатимуться діти під мирним небом. Проте повномасштабне вороже вторгнення додало неспокою та тривоги. Та попри все свій ритм життя, багатодітна мама і не намагалася змінити. Для неї улюблена робота понад усе. А ще Надія продовжує співати в жіночій вокальні групі при сільському Будинку культури. У нинішній нелегкий час, вважає вона, українська пісня об’єднує, гуртує та зміцнює душевні сили. І сцена залишається її стихією. “Лише завдяки нашим захисникам живемо повноцінно, їх, хоробрих воїнів ЗСУ, намагаємося підтримати — і фінансово, і продуктовими наборами, — продовжує Надія Анатоліївна. — Та й мої старші син та донька пишаються, що долучилися до плетіння маскувальних сіток.
Наближається День матері. Це свято, запевняють Микола та Катя, вагоме і важливе для них. Готують для мами своїми руками подарунки, хочуть здивувати незвичайними сюрпризами.
— Матуся в нас особлива — найкращий друг, надійна опора в житті. Хоча інколи і сувора, але завжди нас любить і прагне для нас найкращого, — ділиться своїми думками Катерина. — Мамині обійми — найніжніші, що можуть бути, а її посмішка додає радості та тепла. А голос — наймилозвучніший, який одразу впізнаємо. Мама завжди поряд — підтримує у нелегкі моменти, навчає нас життю. А ще вона неймовірна, вміє розділяти час між домашніми справами, роботою та сім’єю. І знайде вирішення будь-якої ситуації, заспокоїть, втішить, зробить усе для благополуччя своїх дітей.
Теплі і щирі слова донечки розчулили не лише Надію, а й главу сімейства Романа Особського. Адже йому пощастило з дружиною, яка не втомлюється наповнювати їхній дім любов’ю, теплом та затишком.