Чому  місто над Смотричем вважають  кавовою столицею України?

Багатьом із нас важко уявити початок нового дня без чашки ароматної кави, яка міцно асоціюється з пробудженням, своєрідним ритуалом, магією, способом насолодження ранком. Власне, одні споживають підбадьорливий напій лише вранці, інші, особливо кавомани, й протягом усього дня. За статистикою, у світі щодня випивають 2,5 мільярда чашок кави. Нині вона стала улюбленим напоєм і для мільйонів українців.

Та чи блаженствували б ми цим справжнім чорним нектаром сьогодні, якби на тонізуючі властивості плодів кавового дерева ще у VI столітті не звернули увагу племена галла (Ефіопія). Вони робили з кавових ягід та тваринного жиру кульки, які брали з собою, щоб підтримувати сили в далеких переходах. Відтак кавові ягоди стали відомі й арабам, які жили в Ємені. З науковців першим їх описав перський лікар Хусейн ібн Сіна, більше знайомий нам як Авіценна. Споживання кави швидко поширилося арабським світом.
Спочатку каву сприймали насамперед як ліки, засіб від різноманітних хвороб — шлункових колік до істерії. Пити напій з кавових зерен першими з європейців призвичаїлися моряки кораблів, що перевозили вантажі з одних до інших мусульманських країн. Згодом звички досвідчених «морських вовків» поширилися й на їхній батьківщині. Разом із засобами для приготування кави. Перша в Європі кав’ярня відкрилася лише в 1632 році в італійському Ліворно.
На території сучасної України каву пили з XVI століття. Саме тоді до напою призвичаїлися жителі Кримського ханства та залежних від Османської імперії причорноморських територій. Знайомий він був і козакам, чимало з яких відвідували османські володіння або перебували в кримському чи османському полоні. Напевно, саме в полоні призвичаївся до кави і Богдан Хмельницький — перший з українців, про захоплення якого кавою відомо з письмових джерел.
У 1672 році султан Мехмед IV захопив Поділля. У Кам’янці, який зробили столицею приєднаних османцями земель, життя облаштували на турецький лад, зокрема, започаткували вживання кави та заснували перші кав’ярні. Українська «кава» походить від турецького «Kahve», можливо, через польське посередництво (kawa). До турецької це слово потрапило з арабської «кагва», де воно первісно означало сорт легкого вина.
Отож саме Кам’янець-Подільський справедливо вважають кавовою столицею України, де кав’ярні існували ще задовго до того, як сформувався культ кави у Львові. І саме із такою ідеєю у місті проводять щорічний кавовий фестиваль «Кам’янецька турка». Тоді до Старого міста з’їжджаються найліпші кавовари з Кам’янця та інших регіонів. Під час одного з таких його організатори приготували для кам’янчан та гостей чергову «родзинку». Якщо попередні роки кава стирала кордони та демонструвала свою інтернаціональність, то кам’янчани напій приготували у великій, 333-літровій джезві (на фото), яка увійшла до Книги рекордів України, потім каву варили навіть між хмар на висоті польоту повітряної кулі.
У 2016 році Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція проводила дослідження у південно-східній частині площі Польський ринок, що у Старому місті. Нею було відкрито залишки глинобитної споруди з дерев’яним каркасом на кам’яному фундаменті. У її заповненні знайдено купу артефактів часів ейялету 1672-1699 років, із них 80 кавових чашок турецького виробництва, багато дорогого китайського порцелянового посуду, які свідчать про те, що тут була османська кав’ярня.
Минулого року в Києві вийшла друком монографія керівника Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павла Нечитайла «Османська кав’ярня в Кам’янці-Подільському: польові роботи, посуд, люльки», безпосереднього учасника розкопок. У науковій праці знаного далеко за межами України науковця висвітлено результати досліджень закритого комплексу доби Кам’янецького ейялету і яка є ще одним підтвердженням того, що перша кав’ярня на теренах України з’явилася саме в Кам’янці. За свідченням різних джерел, на той час їх у місті було аж десять, сьогодні — кілька десятків, а взагалі ароматний підбадьорливий напій на будь-який смак і гаманець можна випити чи не у кожному кам’янецькому супермаркеті.
Кава містить чимало корисних речовин: калій, магній, кальцій, фосфор, вітаміни, органічні кислоти і кофеїн. Тож споживайте його на здоров’я, але, як кажуть лікарі, головне знати міру.
…Відрадно, що «кавові» традиції на Поділлі не лише зберігаються, а й примножуються. Нещодавно в нас, на Кам’янеччині, а саме у Дунаївцях, почали виготовляти кавові турки. І робить це підприємець Андрій Сторчай, який із власним бізнесом переїхав зі Слов’янська на Поділля. До війни його підприємство було найбільшим таким в Україні і за місяць виготовляло приблизно чотири тисячі кавових турок. Нині — майже тисячу. Але асортимент залишився незмінним: ті ж самі малюнки на виробах, та ж сама їхня ємність — від 200 до 750 мілілітрів. Насолоджуються кавою, звареною у слов’янсько-подільських турках, сьогодні в Україні, Польщі, Німеччині.
P.S. Коли цей матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що Кам’янець-Подільський міський голова Михайло Посітко провів зустріч кавоварів міста за участю народного депутата України Ігоря Марчука. Зокрема, було обговорено історичний факт — Михайло Володимирович нагадав, що в Кам’янці смакували ароматний напій майже на 150 років раніше, ніж у Львові. Так що кам’янецькі кав’ярні є одними із найдавніших у Європі. І Кам’янець, а не Львів, цілком заслуговує на звання кавової столиці України. Тож учасники заходу намітили програму необхідних кроків до відродження історичної справедливості.