ніж схилити свою голову перед ворогом-варваром».
Ці слова належать французу Жаку-Огюсту де Ту – автору книги «Універсальна історія мого часу». Написана вона латиною у 1581-1617 роках і складається із 130 книг, об’єднаних у 16 томів.

Є в цій історії і розділ, присвячений Україні ХVІ століття, хоч автор написав його з чужих слів. Так, розповідаючи про повстання молдавського господаря Івони (Іона) Воде проти турків у 1574 році, автор повідомляє, що Іона запросив на допомогу козаків під командуванням Сверчовського. Де Ту дає таку характеристику Сверчовському: “Цей генерал був неймовірно прудким, він раптово напав на ці війська (турецькі), що були сильно стомлені тривалим переходом, і, не даючи їм часу перепочити, порубав їх на шматки”.
Надалі, описуючи бій між молдавсько-козацькими військами і турецькою армією, де Ту відзначав: “Нарешті, козаки вирішили перемогу”. Коли ж молдавська частина війська прийняла рішення здатися туркам, козаки були ”... переконані, що бажають краще хоробро вмерти зі зброєю в руках, ніж схилити свою голову перед ворогом-варваром, що буде чинити їм найбільш ганебні і жорстокі тортури”. І, завершуючи опис цієї війни, де Ту повідомляє, що молдавани, які здалися, були перерізані турками, а козаки: рушили з опущеними головами на батальйони невірних і знайшли серед цих численних ворогів смерть, за яку вони змусили їх заплатити дорогу ціну, хоч і були в меншості».