Нині Настю Тарнавську впізнають на вулицях рідного містечка, бо вона стала відомою завдяки дитячому талант-шоу “Голос країни”: Вдалося 14-річній школярці зачарувати не лише своїх земляків, а й глядачів телеканалу 1+1 проникливим й емоційним співом. А ще Настя зачепила аж до сліз двох зіркових тренерів Тіну Кароль та Дмитра Монатика, коли виконувала пісню Ілларії “Відьма”.

Із Настею Тарнавською познайомилася у музичній школі, поріг якої вона переступила понад вісім років тому. Тоді дівчинку зустрів Руслан Гжегожевський, який став її вчителем. Настя була розгублена й несмілива, але рік за роком йшла до своїх перемог, а їх на обласному рівні було чимало. І все ж сталося диво, коли запросили її на проект до Києва. Хоча, зізнається, на сліпих прослуховуваннях дуже хвилювалася, чи сподобається її спів тренерам. Вона так хотіла потрапити до команди Монатика, який завдяки своїй наполегливості став відомим рік тому. Проте Настя аніскільки не шкодує, що її тренером стала Тіна Кароль. Співачку вразив не лише особливий та потужний голос школярки, але розчулило й те, що вона особлива, бо зважилася вийти на сцену, маючи фізичні вади.
— Я прийшла на проект, щоб довести дітям з обмеженими можливостями, що не потрібно сидіти вдома, а треба йти до своєї мрії, — сказала тоді на сцені Настя після прослуховування наосліп. Знаю, що я така, як усі, і хочу дуже перемогти у проекті.
У столиці дні минали швидко, наче у казці. У Насті з’явилося багато друзів, а щоденні репетиції, які тривали майже три місяці, приносили їй неабияку радість. Це справжня школа майстерності. Адже навчалася у зіркового тренера Тіни Кароль техніки співу, артистизму. Зуміла Настя потрапити у півфінал із піснею “Я все досягну сама”, яку виконувала англійською мовою. Але на цьому казка для дев’ятикласниці не закінчилася. Підкорила своїм унікальним голосом Настя Марину Порошенко. І дружина Президента не лише висловила своє захоплення на сцені у фіналі проекту, а й подарувала школярці професійний мікрофон. А ще запросила на свято Миколая у свою родину.
— Хоча ми вагалися, чи їхати на проект, – розповідала Оксана Петрівна, мати Насті, — адже донька перейшла у дев’ятий, випускний, клас. Бо ж доведеться пропускати навчання. Та коли зателефонували з Києва і запросили на проект, то Настя так зраділа, що відмовляти її у мене забракло сміливості.
Бо ж її Настя співала з дитинства. “Ваша донька обдарована дивовижним голосом,” — сказала матері перша вчителька Олена Фоківна Свистун, вірші якої, покладені на музику, співали малі вихованці — Настуня і Андрійко.
Народження донечки принесло чимало тривоги подружжю Тарнавських: маля самостійно не дихало й не їло. Лікарям вдалося повернути дитину до життя, та коли Настя підросла, то збагнула, що у неї рученята не такі, як у всіх. Не раз її дитяче сердечко обпікав смуток. Але мама завжди знаходила потрібні слова, щоб заспокоїти доньку, запевняючи, що ідеальних людей нема, у кожного є свої вади — видимі й невидимі.
Навчав мудрості дівчинку дідусь Йосип Караванов. Вона часто приїжджала до нього у Галузинці, де Йосип Карлович розповідав, яке неповторне й прекрасне життя. Так подобалися дівчинці мальовничі сільські пейзажі, і ліс, і ставок, що закортіло їй узяти в руки пензля й намалювати цю красу.
А її рученята, хоча й інші, ніж у дітей, але напрочуд умілі. “Я зберігаю перший малюнок, вишиту серветку доньки,” — зауважує Оксана Петрівна. Адже Настя, пристосувавшись, часто готувала подарунки для батьків, дивувала їх співом. Безмежна любов рідних завжди додавала їй упевненості, підбадьорювала, вона привела її і на велику столичну сцену.
У Насті є два крила — мама і тато, які живуть і працюють заради єдиної доньки. І завжди завдяки їхній жертовній любові вона сміливо піднімається до своєї мрії, через терни до зірок.
Сподівань і надій у неї чимало — хоче навчатися в музичному училищі, а в майбутньому відкрити свою студію й допомагати дітям, які теж мають фізичні вади. Усе в неї буде, як і задумала, бо Настя повірила у себе.