Надрукувати
Категорія: Любисток
Перегляди: 581

Дівчатко років дев’яти, збираючи докупи всі сили, аж ніжки в колінках зігнувши,  несло на руках дворічного братика, однією ручкою ще штовхаючи поперед себе візочок. Хлопчик вертівся туди-сюди, раз по раз сповзаючи з рук, але вперто не бажав сідати у  візочок, який  все норовив перевернутися, чіпляючись за бордюр. А погляд дівчинки невідривно прикутий до зграйки  ровесників: дівчатка весело гомоніли, креслили на асфальті якісь фігурки для ігор, обмінювалися фото у телефонах, весь час перебігаючи з місця на місце, з лавочки на гірку.

Вона так хоче гратися, бігати з однолітками. Вона так мріє про сенсорний телефон, бодай дешевий! Допоки ж щоднини незмінно: прийшла зі школи і бавить братика до пізнього вечора. А мама безперервно  обіцяє, що вже днями, ось-ось телефон купить. Що вже завтра сама бавитиме дитину, а донечку відпустить погратися… А завтра все не настає. Сліпа оковита вперто затягує у свої тенета, не дає просвітку молодій жінці, і, що найприкріше, ні в чім не повинним дітям.
Ілона почала шукати порятунку на дні склянки після зради чоловіка. Ілля залишив дружину з двома діточками заради молодшої коханки. Вона спочатку трималася, та одного разу відкоркувала пляшку вина. Від хмелю затерпав біль, стирався страх і розпач, з’являлися сміливість, віра в себе і впевненість. Стала  випивати лише по обіді. Щодня. Як тільки-но старша донечка приходила зі школи. Ілона «спихала» дівчинці молодшого синочка… Дитина розуміла, що мама спивається. Тож просила її. Як вона її благала! Як наголошувала, що любить. Як шкодувала маленького братика. Але дорослим сказати боялася. Дівча знало, що таких позбавляють батьківських прав, а допустити цього аж ніяк не могла. Бо ж її мама — найкраща у цілому світі! Тим паче, вона пообіцяла, що вже скоро не питиме. Зовсім.
Надмірну замкнутість й закомплексованість школярки помітили педагоги. В розмові зі шкільним психологом дівча, розплакавшись, повідало правду. Лише дуже просило, не казати нікому. Ілону викликали в школу… Вона пообіцяла виправитися. Заради дітей… Дасть Бог, зможе. Адже, переконують фахівці, на ранніх стадіях навіть жіночий алкоголізм (лише, зрозуміло, за бажанням пацієнтки) виліковний. Тільки треба вчасно забити на сполох рідним чи друзям.
Я й досі пам’ятаю, як кілька років тому голова одного з сіл зі сльозами на очах розповідав, як до багатодітної неньки приїхали з відповідних служб по дітей, а вона... вийшла боса на мороз, хилитається, в очах пусто. І навіть сльозинки не зронила й не спитала, куди тих четверо дрібних діток везуть. І одягу їм верхнього не дала. Забула, каже, де він. І не  обіцяла забрати кровиночок додому, виправитися не обіцяла. Лише прикривала якоюсь хустиною живіт — вона чекала п’яту дитину… Таких стерилізувати треба, обурювався співбесідник.  Що цих дітей чекає? Скільки таких дітлахів, донесхочу сьорбнувши інтернатівського життя, потрапили до прийомних сімей. І про тих, що народили, такі тужливо-невеселі у них спогади.
Прикро дуже, але  відсотковий еквівалент  жінок, які спиваються,  щороку стрімко зростає. Окрім того, жіночий алкоголізм помолодшав.   Жінки й дівчата спиваються в рази швидше за чоловіків:  у середньому на формування II стадії алкогольної залежності при зловживанні спиртним у чоловіків йде 15-16 років, у жінок — 7-8 років. Ферментативна активність організму жінки з розщеплення алкоголю значно нижча, кажуть фахівці, тому терміни формування залежності коротші. Чоловіки, зловживаючи спиртним, тривалий час здатні виконувати свої обов’язки на роботі, в родині. У жінок від оковитої значно швидше руйнується здоров’я і відбувається соціальне падіння. Хоча в багатьох  випадках  їм вдається приховувати свою залежність  від оточуючих, особливо при одиночному пияцтві. Коли родичі  все ж виявляють проблему і наполягають  на консультації у нарколога, то, дуже часто лікар визнає, що вже повністю сформована клінічна картина алкоголізму із запійним пияцтвом і яскраво вираженим абстинентним синдромом. Бо жінку важко переконати в необхідності консультації. Явища анозогнозії (заперечення хвороби) у них більш чітко позначені, і, як правило, їх дуже важко переконати в необхідності звернення до лікаря-нарколога. Тому тут важлива не байдужа позиція оточуючих: не спостерігати чиєсь падіння, а допомогти.
Причини жіночого пияцтва, кажуть наркологи, схожі з чоловічим алкоголізмом, але є низка особливостей.  Перша: жінки страждають сильніше при втраті когось із близьких (розлучення з чоловіком, смерть дітей), тому ці ситуації іноді провокують відхід від реальності   за допомогою алкоголю. Друге: діти в школі або інституті, чоловік на роботі, вона - домогосподарка, яка багато років тому пожертвувала кар’єрою заради сім’ї. Молодість минула, а якщо іще є підозри, що чоловік знайшов молодшу... Такі життєві колізії також можуть підштовхувати до пияцтва. Третя: успішна бізнес-вумен,  у якої є все. Все, крім щастя в особистому житті. І це теж може бути початком пристрасті до спиртного... Словом, причин багато. І слід визнати, що алкоголізм — це серйозна хвороба. І найбільший її ворог — байдужість. Якщо підозрюєте, що ваша колега, подруга, родичка, знайома все частіше шукає розради у склянці — бийте на сполох. І чим раніше — тим краще. Бо в жіночих руках майбутнє України, бо саме матерям виховувати фізично й психічно здорових дітей.
До слова,  Україна — друга країна в світі за рівнем споживання спиртних напоїв. Щорічно кожен повнолітній житель нашої держави  випиває майже 18 літрів оковитої. Відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 8 літрів чистого спирту на душу населення на рік. Щороку через алкоголізм в Україні помирає понад 40 тисяч людей. Це близько 8 тисяч отруєнь, ще — кардіопатій, а також інші захворювання і нещасні випадки, пов’язані з вживанням алкоголю. Крім того, фіксується 25-30% випадків дитячої патології новонароджених і дуже часто причиною є саме алкоголь, тобто вживання алкоголю як матір’ю, так і батьком. Але цей факт зазвичай не розголошується. Щороку в Україні ставлять на облік 100 тисяч алкоголіків. Загальна їх кількість більша удесятеро. А це вже ознаки національної епідемії.
Лідируємо ми й по підлітковому алкоголізму. У нас замість яток з пресою тепер стоять кіоски зі слабоалкоголкою на кожному кроці. У нас діти на перший урок приходять, хильнувши пива. У нас модно випивати. А що, може, у нас скрізь, у всіх без винятку населених пунктах облаштовані стадіони й тренажери, на кожнім кроці дешеві мультиплекси чи функціонуючі будинки культури? Та ж у більшості сіл єдиний острівець культури й зібрань місцевий бар. То чому ж  потім дивуємося, що нація спивається?  Може, річ в елементарному — управляти спитою націю простіше, ніж мислячою.