Марію Фещук знають як невтомну вишивальницю. Вона цього не заперечує, але зауважує, що завдяки своєму чоловікові, який розділяє її клопоти, знаходила час для улюбленого заняття.

Ще школяркою мережила нитками полотно. Хвалила мама  доньку за старанність, казала, що в неї є хист до вишивання. Як стала студенткою, то віддала перевагу підручникам.
Та коли їй, вчительці фізики місцевої школи, ще запропонували проводити уроки з трудового навчання, була втішена. Чимало вихованців Марії Феліксівни захопилися рукоділлям, і, зокрема, вишиванням. Та і її троє доньок пішли у самостійне життя  із ремеслом, якого навчила мати. Бо вони теж неабиякі рукодільниці — вміють в’язати, вишивати і шити та штопати своєю старанністю й працею досягли успіхів у професії, яку обрали.
— У нас із чоловіком аж сто років педагогічного стажу на двох, але пенсіями не можемо похвалитися, — продовжувала Марія Фещук. — Тут нічого не вдієш, бо вчительська зарплата була низькою. Та й за матеріальними благами не ганялася, а старалася, добром наповнити серце доньок. Напевне, тому наші діти дружні між собою. І немає між ними заздрощів, як це часто трапляється у сім’ях, де вважають, що батьки їх обділили, а навпаки, підтримують і допомагають одна одній. Тож найбільше багатство, запевняє подружжя, це їхні діти. Радіють шістьом онукам, ще й тішаться двома правнуками.
    Уже найстарші з них, Андрій та Роман, одружилися. І бабуся для них вишивала рушники, підбирала кольори, щоб випромінювали любов та стали оберегом для їхніх родин.
    Нині Марія Феліксівна більше часу вділяє на своє улюблене заняття, бо вийшла на заслужений відпочинок. Свої роботи, вишиті не лише традиційною технікою, хрестиком, а й низинкою та лічильною гладдю, не продає, а роздаровує рідним та близьким. А не так давно, каже, спохопилася, що обділила свого чоловіка. Узялася за вишивання для нього сорочки й вгодила Андрію Дмитровичу з подарунком. А він, зізнається, хоча й вчитель фізики за фахом, але в душі лірик. Милується розмаїттям квітів, щоправда, у квартирі, висаджених у горщечках. Ще любить вирощувати городину. І лише помідорів різних сортів висаджує понад півтисячі кущів.
 Нині Марія та Андрій Фещуки в очікуванні золотого весілля. Подружжю вдалося вибудувати своє сімейне щастя й їхнє життя наповнене любов’ю, теплом та повагою дітей.