У чемерівчанки Юлії Слободчикової творчих задатків немало. Тому й дівчина легко знаходить для себе захоплення й наполегливо йде до успіху.

Ще школяркою зачаровував її світ танців. Уже невдовзі талановита учениця стала помічником у викладача — проводила заняття з хореографії у Юрковецькій, Жердянській школах та у своєму НВК № 1.
Нестримно вабили Юлю й мальовничі куточки рідного краю. Мандруючи Україною, з фотоапаратом не розлучалася. І дивовижні краєвиди, чарівні водоспади залишалися на її світлинах. Та і на Хмельниччині, зауважила Юлія, є чимало унікальних місць, де емоції переповнюють. На давні й величні замок та фортецю чи скельно-печерний монастир, які здавалося загубилися у річці часу, теж був націлений її об’єктив.
Зупиняючи миттєвості буття, готувалася до обласної фотовиставки, в якій вдалося вибороти призове місце.
Аж раптом несподівано для себе та рідних, вирішила стати ученицею Кам’янець-Подільської школи моделей. І Юлю, здібну, впевнену в своїх силах, помітили на кастингах та запросили підписати контракт із київським агентством.
Радості не було меж, адже перед дівчиною якось зненацька відчинилися двері до модельного бізнесу. Та її невисокий зріст — 167 сантиметрів — не був перешкодою, щоб стати модною та чарівною. Однак уже з перших днів збагнула — не таке вже і солодке життя у тих, хто вирішив підкорити подіум. Нелегка його ноша. Адже доводиться перевтілюватися в образ, який створюють стилісти та візажисти, а як нелегко зосередитися під спалахами об’єктивів професійних фотографів, які на твоєму обличчі прагнуть бачити п’ять, а той сім, різних емоцій. Хоча й одягнена у бренди відомих дизайнерів, які важать декілька кілограмів, та ще й взуття тісне й незручне, але змушена легко та граціозно дефілювати по подіумі та мило усміхатися.
 Все ж Юля витримала всі випробування і після тривалих кастингів працювала у проекті «Супермодель по-українськи». Її світлини з’явилися в різних журналах, успішно дефілювала на показах брендів відомих дизайнерів.
А ще 18-річна Юля навчається у Чемеровецькому медичному коледжі. Все ж дослухалася до маминої поради, яка вважає професію медсестри відповідальною та вкрай потрібною, бо сама її здобула.
 Проте дівчину не полишає думка знову поринути у світ високої моди, продовжує позувати перед фотооб’єктивом, не обминає кастинги. А ще мріє подорожувати і манить її дивовижний Китай з райдужними горами, кам’яним лісом та бурхливими ріками. І Юля сподівається, що все задумане не залишиться лише мріями. Бо ж упевнена, якщо символ прийдешнього року — Свиню — задобрити не лише застіллям із овочів, фруктів та зелені чи сповідувати вегетаріанство, або ж бодай кольором вбрання — червоним, жовтим, рожевим, то тоді успіх і щастя не полишатимуть нікого.