У Теліженцях, де народилася Ганна Крот, знають її як невтомну трудівницю, матір-героїню та берегиню народної пісні. Ганна Василівна уже відсвяткувала 90-річчя. Втішена була тим, що у її світлиці зібралася велика родина, милувалася квітами, подарованими дітьми.
Науку життя пізнавала від батьків Василя та Марії Гончаруків, великих працелюбів.
— Пішла я до школи у п’ять років. Писали ми на кукурудзяному листі, пізніше — на жовтих паперових мішках. А на все село була одна книжка, — пригадувала Ганна Василівна. — Після початкової школи у рідному селі навчалася в Уласово-Русанівці, а потім у Дашківцях. Ходила пішки. Торба полотняна, а в ній цілушка хліба.
Добре вчилася Ганна, а ще їй хотілося здобути професію. Душа лежала до шиття — ця любов передалася від матері. І, закінчивши семирічку, навчалася у Пирятинському училищі на Полтавщині.
Те ремесло допомагало обшивати всю родину. Не просто обшивала, а часто тішила обновами доньок. П’ятеро їх виховала Ганна Василівна разом із чоловіком Андрієм Юхимовичем: Фаїну, Марію, Надію, Любов і Галину. І це — найбільше багатство, найвищий подвиг жінки, за що й була нагороджена «Медаллю материнства». Труд материнський — незмірний, неоціненний. Робота і діти, діти й робота. Щодень і повсякчас. І завше — з піснею. А природа наділила гарним дзвінким голосом.
Скільки переспівано колисанок, забавлянок, гладдю заквітчано рушників, наволочок і блузочок!.. І виростали доньки в любові й праці серед вишиванок, самі те від матері переймаючи. Завше Ганна Василівна розділяла з людьми радість і горе, поспішала туди, де потрібна її праця. На кожну оказію чи толоку кликали жінку як досвідчену майстриню. І на весілля йти в селі — то теж обов’язок. І ще й тому, що треба брати участь у всіх обрядах весільного дійства, кожен із них прикрасити-супроводити відповідною піснею. Хто ж бо ще знає їх більше! Бувало, заспіває жінка такої, що молодші й не чули. А навчитися було їй від кого.
— І від мами чула часто. А ще співали тітка Саврона. А ту, що про соловейка і злу свекруху, від тітки Марини почула ще малою, і так вона сподобалась, що й досі не забула. Таку мала пам’ять, що раз почула — і вже запам’ятала, — продовжувала довгожителька.
І кругом її супроводжувала пісня. Не рвалася ні на які сцени. Він, голос, сам приводив до людей. Чи у хор-ланці на полі, або під час виступу на сцені, куди запрошували, чи за весільним столом, або в гостях, — голос Ганни Василівни здалеку впізнавали: дзвінкий, чистий, високий. Таку манеру співу в народі називають «підголосником».
А за чудовий голос і вміння співати старші жінки запросили Ганну Василівну до церковного хору — до «півчих». Бо є й такий обряд у народу, вічний, як життя, — це похорони і поминки. Організувала своїх ровесниць. Довелося трохи походити до досвідченіших, аби перейняти ту неписану науку і досвід. Не доводиться односельцям при біді привозити «півчих» із сусідніх сіл. Бувало, слово чи мелодія забудеться, то без Ганни Василівни і не почнуть пісні. Уже й собі заміну підготували, подбавши про майбутнє: залучили до співу молодших.
Ніколи не стояла перед спокусою великих грошей, не прагнула збагатитися. Так і дітей навчала. Не любить жінка слави, вшанувань. Хоч і має нагороди, грамоти й подяки і за материнський подвиг, і за невтомну працю, і за участь у війні, у святах і фестивалях.
Восьмеро онуків і одинадцять правнуків дочекалася Ганна Василівна — і тим щаслива. А діти й онуки щасливі, що мають таку дорогу матусю і бабусю, і що дочекалися такого великого родинного свята. Мріють, щоб на 100-літній ювілей привітав ще й Президент України! Бо їхня ювілярка того заслужила! Та головне, звісно, — щоб дочекатися нової круглої дати.
Працювала в полі і на фермі, ростила дітей і онуків. А вже 26 рік вдова... Важким було життя, але жінка не має звички скаржитися, постійно у роботі, бо всім хоче допомогти: і дітям, і онукам, і правнукам, і сусідам. А ще любить збирати зело, виготовляти цілющі настої. Намагається обходитися без хімічних пігулок. Справжня бджілка-трудівниця! Мабуть, саме вона, праця, а ще — пісня, і додають щастя подовше набутись на цій землі. Тож щиро бажає кожному таких поважних ювілеїв!
Gismeteo 
