На сільській вулиці побачила трьох дівчаток у віночках, в яких два кольори переплелися – білий та жовтий, символи світла та сонця. Не змогла пройти повз юних україночок. Поцікавилася, хто ж їх навчив так майстерно плести віночок, бо, наче діаманти, скромні квіти засяяли в ньому.

– Спочатку хотіли в мами допомоги попросити, та вона заклопотана хатніми справами, – розповіла Оксана. – Проте моя подружка Віка сказала, що самі справимося, і, уявляєте, із першої спроби їй вдалося зібрати квіточки у віночок. Моя молодша сестра і я швидко засвоїли її науку.
І уже втрьох підлітки вирішили дефілювати райцентром. Схоже, ця затія сподобалася перехожим, бо на їхніх обличчях з’явилися усмішки.
Візьмуться дівчатка й за виплітання традиційного віночка, в якому обов’язково буде полин, любисток і волошки. Адже наближається Івана Купала. А це свято, зауважує Віка, не лише найдавніше, а й, мабуть, найбагатше, найяскравіше за обрядами та ритуалами. Проте виплетені віночки мої співрозмовниці не принесуть до річки, не опустять на воду, не ворожитимуть на судженого, бо ще не час – не сягнули шістнадцятиріччя.
Та все ж, зізнаються, хотілося б побачити видовищні розваги із перестрибуванням парубків та дівчат через очищаючий вогонь, а ще зустріти купальське сонце, бо, кажуть, тоді нещастя оминатимуть, вдача супроводжуватиме. А без неї у житті не обійтися, адже восьмикласниці Оксана та Віка впевнені, що опанують професію дизайнера. А поки що літають на крилах мрії – створити колекцію одягу із вкрапленням української вишивки. Тож не цураються голки з ниткою й часто засиджуються над полотном.
Була упевнена, що мої співрозмовниці у райцентрі зростають і в місцевій школі навчаються. Однак вони мене здивували, бо приїхали на канікули зі столиці й гостюють у дідуся. І тішить підлітків те, що у райцентрі розмовляють рідною мовою, бо ж Київ, чого гріха таїти, здебільшого російськомовний. А вони, школярки, ще й поповнюють свій словниковий запас, розмовляючи з місцевими жителями. Скажімо, почувши слово “кумекати” не відразу здогадалися, що воно означає здатність людини думати, а ще – метикувати, мудрувати, мізкувати! Навдивовижу українська мова багата синонімами.
Незабутніх вражень від літніх канікул, без сумніву, в київських школярок залишиться чимало. Додому повернуться вони не лише з дідусевими дарунками, а привезуть віночки. І кожен з них, виплетений із пахучих та цілющих трав і квітів, буде і лікарем, і оберегом.