Надрукувати
Категорія: Любисток
Перегляди: 817

Коли молода мама з донькою на руках переступила поріг крамнички, то не сподівалася, що для неї будень стане святом. Вибравши ортопедичні туфельки, приміряла на ніжки Марійки. Звісно їй, трирічній дівчинці, пора бігати, але вона так невпевнено стояла, хиталася, наче билинка в полі, і, тримаючись за мамину руку, пішла до дзеркала. На її личку з’явилася усмішка: схоже обновка Марійці сподобалася.

Нелегко даються дівчинці ці кільканадцять кроків. Розчулилися від побаченого не лише покупці, а й продавці.
— Це не через ортопедичну ваду, а через хворобу, - наче виправдовувалася молода мама. — Намагаємося з нею боротися і медикаментозно, і реабілітаціями. А вони — нескінченні, бо кожен фініш, по суті, старт.
 А продавчиня, запакувавши обновку, сказала, що розраховуватися за взуття не потрібно, бо це подарунок для Марійки.
Молода мама не чекала такого повороту. Навіть намагалася відмовитися від подарунка, бо ортопедичне взуття — недешеве, понад тисячу гривень коштує. Хоча воно вкрай потрібне донечці для реабілітації. Але на допомогу прийшов власник магазину й зумів умовити маму, спантеличену щедрістю.
Випадково ставши свідком такої зворушливої сцени, все ж вирішила познайомитися з благодійником. Адже таке не часто трапляється, коли в успішного бізнесмена поєднуються і завзяття, і милосердя.
Відразу ж згадав Ігор Ямборко маленьку Марійку, яка понад місяць тому з мамою побувала у його крамниці. Якраз того дня він з дружиною Ліною стояли за прилавком. І маленька дівчинка, яка з усіх сил старалася зробити кілька кроків в обновці, розчулила їх до сліз. Чужий біль подружжя зачепив за живе, бо найгірше, коли дитина не стопче жодного взуття.
 Та все ж Ігор та Ліна були подивовані, бо вони не чекали ані розголосу, ані подяки. Адже для подружжя подарунок для дитини з особливими потребами не більше, аніж втіха для душі.
Хоча це не єдина спонтанна благочинність. Якось бабуся хотіла купити взуття для онука, але потрібної суми грошей у неї не було, то віддали їй за півціни. Та, зрештою, Ігор Ямборко не любить хвалитися благодіяннями.  А ще маленька донечка Ніколь надихає батьків до добрих справ. Подружжя не раз проводило акції «За чисті дитячі майданчики.»
 Вони ще підлітками познайомилися, проживали в одному будинку. У них були різні захоплення — Ігор став професійним футболістом, а Ліна — чемпіонкою України з бальних танців. І ніхто з них не думав не гадав, що їх захопить світ взуття, а дружина для чоловіка стане не лише порадницею, а й помічницею. «Творчі ідеї обговорюємо разом, але  беру на себе відповідальність, сам  приймаю рішення» — зауважує Ігор Ямборко.
Історія його стрімкої кар’єри у бізнесі розпочалася, коли  навідався до своєї сестри, яка торгувала на базарі дитячим одягом. Почув, як жінка розпитувала її, де можна придбати взуття для синочка. Бо ж траплялося не раз, що нечесні підприємці підсовували їй не лише неякісний, а й шкідливий для здоров’я товар. Сестра не знала, що порадити їй, бо тоді, шість років тому, не так легко було знайти якісне дитяче взуття. Якраз ця розмова й підштовхнула колишнього спортсмена взятися за цілком нову справу. Аж не віриться, що стартовим майданчиком для нього, власника мережі магазинів, був тісненький кіоск на ринку.
Закуплене у Туреччині якісне дитяче взуття вмить розпродувалося. Невдовзі вдалося започаткувати і власну торгову марку, назвавши на честь коханої дружини L.I.Y.A (ЛІЯ).
— Кожна з моделей українського бренду дитячого взуття розробляється й узгоджується з лікарями-ортопедами, — пояснює співрозмовник. — Над його дизайном працюють і українські, і турецькі спеціалісти, враховуючи фізіологічні особливості стопи на всіх етапах розвитку дитини. Тому наше взуття не лише унікальне, а й легке та гнучке. І я упевнений, що і Марійці сподобалося в ньому проходити реабілітацію.  
Ось так несподівано успішний бізнесмен Ігор Ямборко та його дружина Ліна додали тепла і сонця матері, яка виховує дитину з особливими потребами. А ще запросили Марійку на курс безкоштовних оздоровчих занять у реабілітаційний центр L.I.Y.A. А я переконалася — вони не уявляють свого життя без любові та доброти до ближнього.