Надрукувати
Категорія: Любисток
Перегляди: 545

У різному виконанні слухала відому пісню — танго «Гуцулка Ксеня.» Проте ця улюблена мелодія по-особливому зазвучала, коли троє дівчаток узялися награвати її на трубах. Здавалося простенький музичний інструмент, але враз шкільний зал наповнився ніжними звуками, які полонили серця присутніх.

Після виступу поспілкувалася із обдарованими виконавцями. Дванадцятирічна Катя Сікорська пригадала, як ще змалечку вивчала нотну грамоту, а невдовзі у музичній школі освоювала фортепіано. І якось несподівано для себе стала учасницею місцевого духового оркестру й спробувала навчитися грі на трубі.
У її подруги, теж шестикласниці, Сніжани Андрійчук схожі вподобання й захоплення. Тож і вона приходила на репетиції духового оркестру у сільський Будинок культури.
Подруги не засмучувалися, як щось їм не вдавалося, бо повсякчас відчували підтримку свого вчителя Володимира Івановича Гуменюка. Їхні старання й наполегливість не минули безслідно. Володимир Іванович здібним трубачам запропонував створити ансамбль, до якого приєдналася ще п’ятикласниця Віка Пасічник. Дівчинка з багатодітної родини і сподівається, що її троє сестричок, як підростуть, теж спробують себе у ролі трубачів.
 Понад рік тому Володимир Іванович благословив ансамбль мідних духових інструментів «Терція». Юні музиканти вже встигли підкорити серця тих, кому пощастило бачити й слухати швидкі веселі ліричні мелодії українських пісень чи різдвяний «Щедрик» Леонтовича.
 Окрім того, школярі продовжують навчатися у музичній школі, а Володимир Гуменюк двічі на тиждень їх підвозить до райцентру. Не шкодує ані сил, ані часу, щоб сільські діти розуміли світ музики. І прагне, щоб у його здібних вихованців вдало, як у нього, склалася творча доля. Адже ще школярем грав у місцевому духовому оркестрі при сільському Будинку культури. А, здобувши освіту, повернувся у рідне село, вже його керівником. І аматорський духовий оркестр, якому в 1995 році присвоєно звання народного, став справою усього життя Володимира Гуменюка. Виступи колективу під час районних та сільських культурно-масових заходів завжди викликають повагу й захоплення у глядачів та налаштовують на святковий настрій.
Втішає Володимира Івановича те, що у недавніх його вихованців захоплення стало професією. Скажімо, Олег Пасічник працює в Національній академії Державної прикордонної служби України
ім. Богдана Хмельницького, а Тарас Кротевич — у Хмельницькому муніципальному естрадно-духовому оркестрі. А ще двоє його учнів Анастасія Стаднійчук та Віталій Дондиль навчаються у Хмельницькому музичному коледжі.
Нині в духовому оркестрі
20 учасників, із них 15 учнів місцевої Турівської школи. Радіють батьки, бо зумів Володимир Іванович пробудити у дітей любов до прекрасного. Адже школа наповнює розум дитини, а музика — серце добром та любов’ю.
А ще, переконалася, юні музиканти із духового оркестру та ансамблю «Терція» несуть людям мелодії, від яких стає затишно й тепло навіть у зимовий день.