Ще й двох років немає Артемчику, але вже встиг здивувати своїми здібностями та активністю не лише батьків, але й сусідів. Він, дев’ятимісячний малюк, уже бігав по кімнатах, бо рано зіп’явся на ніжки. Невдовзі виявив бажання вивчити букви. У свої півтора роки малюк уже знав увесь алфавіт. А потім мама Артемчика Сніжана купила йому дошку і крейду, отож син залюбки почав писати, спочатку букви, а потім, склади і слова. Уже з мамою розпочали вивчати і цифри.
«Малює Артемчик, як дорослий, — каже Сніжана Баранова, — машинки, квіточки, сонечко. Коли заходимо в магазин, то він підбігає до полиць з книжечками і вибирає ту, яка йому сподобалася. Ось бачите, уся шафа закладена дитячою літературою. Щоправда, моя мама мені докоряє, що я хвалюся своїм сином, але я не хвалюся, а лише розповідаю».
Коли Артемчик почув нашу розмову, то, певне, здогадався, що мова йшла про нього, отож і вирішив продемонструвати те, чого навчився у свої неповні два роки. Взявши крейду в руки, наче першокласник, старанно виводив букви.
Чому ж такий потяг до знань у малюка? Мабуть, це пов’язано із знаком зодіаку чи днем, у який він народився. Артемчик з’явився на світ у четвер, 21 березня. А цей день віщує, що дитина буде здібна до філологічних наук, творча та посидюча, вперто досягатиме успіхів у навчанні.
Однак Сніжана здібності свого сина пов’язує з тим, що ще в утробі матері отримав певні знання. Адже вона у свої 22 роки стала завідуючою дитячим садком й навчала дітей, майбутніх першачків. Якраз тоді вже була при надії. А потім з перших днів життя сина почала з ним спілкуватися. Коли він проявив цікавість до букв, то збагнула, що треба наполегливо і щоденно з ним займатися. І ні в якому разі не потрібно ігнорувати, не вбивати в малюкові ініціативу й цікавість. Адже кожна дитина по-своєму талановита, і ці здібності потрібно виявити у перші роки життя.
А ще важливо, в якій атмосфері зростає малюк. Артемчик оточений любов’ю і увагою не лише матері, а й батька. «Мій Володя — спокійний, врівноважений, попри свою зайнятість (працює на керівній посаді), знаходить час, щоб прочитати синові казочку. Наші стосунки не змінилися з того дня, коли він уперше у День святого Валентина провів мене додому, залишилися такими ж романтичними і ніжними».
І Володимир Баранов хорошу та вродливу дівчину Сніжану із села не відпустив — відгуляли весілля, а потім обоє раділи появі малюка, бо подружжя вважає, що дитина — дар Божий. У щоденній молитві Сніжана дякує Господу за маленьке диво.
Молоде подружжя втішене тим, що Артемчик обдарований та здібний, але найбільше бажають Сніжана та Володимир своєму синові, аби зростав здоровим та щасливим.
Gismeteo 
