Літо, сонячно… Все цвіте та зеленіє. Тож хочу поділитися з вами подією, яка сталася днями.
У нашому дворі, над вікнами, ластівки змайстрували гніздо. Цікаво було спостерігати, які ж вони трудолюбиві, відповідальні, зовсім не мають перепочинку. Весь час кудись поспішають. Лиш часом прилітають до свого гніздечка, щоб прогодувати пташенят.
Одного разу, заїхавши у двір автомобілем, старший син помітив пташеня: маленьке, одягнене в пір’я, яке стрибало, та злетіти не змогло.
Ми здогадалися, що ластів'ятко випало з гнізда. Як же зраділи, що воно зосталося живим, адже у нас є кішки та собака. Молодший син одразу почав міркувати: «Що робити? Як допомогти?».
Ми спробували повернути пташенятко до родинного гнізда, проте знову невдача. Спробувавши злетіти, воно впало на землю.
Емоції. Жаль. Порятунок…
І вдруге пощастило. Зрозумівши, що гніздо не є безпечним, молодший син змайстрував тимчасову домівку для ластів'яти. Проте воно сумувало: не їло ані комашок, ані хробаків. Знаючи, що пташенятко навчається літати, ми пускали його на галявину. Та нас не покидала думка: «Чому ж воно не може злетіти?» Як раптом молодший син побачив, що крильця пташеняти скріплені глиняною масою, якою його батьки ліпили гніздо. Звільнивши пташеня від оков, ми зробили фото на згадку. Як же вчасно та доречно. Стрибаючи, воно злетіло до небес. Яка ж радість охопила нас! «Злетіло, злетіло!» — вигукували ми.
Уся ластівчина сім’я об’єдналась і ще довго кружляла, немов дякуючи за порятунок. У нас був піднесений настрій та позитивні емоції за врятоване життя.
Gismeteo 
