В один день можна круто змінити життя. І можна наповнити його таким змістом, що отримуватимеш неймовірне задоволення. Щоб переконатися у цьому, варто познайомитися з сім’єю Романа і Світлани Єфименків з села Лисогірка на Летичівщині.

– За освітою я інженер-будівельник, 17 років їздив по світу в пошуках заробітку. Але все частіше почав думати про те, як заробити вдома, – розповідає Роман. – Насамперед усією сім'єю перебралися жити в село. Світлана завжди любила квіти, для неї вони – улюблене хобі. То й подумали, що його може розвивати і мати з цього прибуток.
Лише четвертий рік проживає сім’я в Лисогірці, а 60 соток присадибної ділянки нагадують справжній райський куточок. З ранньої весни повітря насичують пахощі крокусів, гіацинтів. Від тюльпанових різнокольорових хвиль у 30 тисяч важко відірвати погляд. Літо ж радує усмішкою лілій. Бо коли розквітають п’ятдесят сортів, а це – майже 40 тисяч дивовижних лілій, таке враження, що потрапляєш у квіткове царство. А осінь зачаровує хризантемами. І як не радіти життю серед такої краси, створеної власними руками! Колекцію сортів підбирали найбільш адаптовану до наших погодних умов. Проте, щоб створити квіткове диво, необхідні знання, велика праця та турбота, й велика любов.
– Ми не залучаємо до роботи когось збоку. Справляємося самостійно, допомагає ще брат, – додає Роман Єфименко.
І це викликає ще більше захоплення від побаченого, адже не лише виділяють час на розведення, підживлення, полив та інший догляд за квітами. У садибі Єфименків – понад 200 (!) сортів винограду, а ще – екзотичні дерева – хурма, маракуйя, лимон, азіміна, зизифус.
– Усе, що з’являється нове, стараємося посадити. Спостерігаємо, чи можуть плодоносити незвичні для нашого регіону рослини. Останнім часом, бачимо, немало з них непогано приживаються і зимують.
Квіти, виноград, інші рослини – це величезне задоволення. Я мріяв колись і про ставочок свій, і щоб рибка у ньому була. Тепер він у мене є.
Та й цим захопленням подружжя не обмежилося. Мабуть, широчінь їхніх мрій спонукає і до все ширшого кола занять. Цікавих і незвичних. Бо якщо квіти, виноград, екзотичні дерева вражають і дивують, але ще якось вкладаються у твоїй голові, то розведення шиншил спричиняє у ній своєрідний феєрверк.
Втім на домашній фермі Світлани й Романа майже 400 шиншил трьох порід.
Якось подружжя в Інтернеті натрапило на повідомлення, як один фермер має своє міні-господарство. Чому б і собі не спробувати? – вирішили Єфименки.
Спочатку купили 30 звіряток, тобто шість сімей, у кожній з яких один самець і чотири самочки.
Важко й передати, наскільки приємно тримати в руках цього пухнастого звірка з дуже-дуже ніжною шерстю. Та завдяки гостинності господарів, які розводять шиншил на продаж, змогли насолодитися цим відчуттям.
– Шиншили не вибагливі у догляді, щеплень їм проводити не треба, вони, як правило, не хворіють, – вводить у курс справ Роман.
На шиншиловій фермі завжди стабільна температура – 18 градусів, адже встановлений кондиціонер. Тут хороша вентиляційна система, клітки прибирають і замінюють тирсу раз на тиждень.
Корм із 20 інгредієнтів господарі готують самостійно, змішуючи різні види зерна у певних пропорціях. Особливо полюбляють пухнасті звірята сушені скибочки яблук.
У кожній «квартирі» є своя годівничка, поїлка та ванна. Шиншили хоча б двічі на тиждень купаються в цеолітовому піску, щоб почистити хутро.
– Півтора року ми лише вкладали в розвиток шиншилової ферми, а тепер вже й маємо прибуток. Багато хто купує звіряток як домашніх улюбленців, у яких, до речі, добре розвинутий інтелект, – додає Роман Єфименко.
Насолодитися побаченим змогли завдяки Туристичній карті, розробленій Меджибізькою ОТГ, де позначені місця, які варто відвідати. Особливо вдячні Сергію Щуру, який провів незабутню екскурсію, зокрема й до садиби родини Єфименків. І хтозна, можливо, вже наступного приїзду вони вразять нас ще більше новими захопленнями.