В епоху суцільного захоплення новомодними «гаджетами», Інтернетом та різноманітними соціальними мережами, молодь, в переважній своїй більшості, занурилася у віртуальний світ з головою. Її інтеграція в суспільство відбувається за рахунок телефонів та планшетів, при цьому метою не є підвищення власної освіченості чи рівня культури, а, в основному, самовихваляння і виставлення напоказ «штучних» подій та емоцій. Як часто можна спостерігати безцільне «бродіння» хлопців та дівчат з цигаркою чи пляшкою в одній руці і телефоном — в іншій, між собою вони навіть не спілкуються! А це ж так просто — підняти голову, оглянутися навкруги і побачити реальне життя, відчути справжні емоції, які торкаються душі і гріють серце, інших людей, які можуть навчити цінувати і берегти те, що маєш. Варто лише відчинити своє життя для сприйняття! Тим більше, коли до цього заохочують і нічого не просять взамін.
Нещодавно Хмельницька обласна організація УТОС проводила щорічну благодійну акцію «Місячник незрячих». В її рамках у драмтеатрі ім. М. Старицького відбувся унікальний концерт групи проекту «Відчинилося життя».

Проект створювався з метою допомогти талановитим незрячим виконавцям зійти на професійну сцену, популяризувати імена вокалістів з важкими порушеннями зору, змінити ставлення громади до людей з інвалідністю. У складі концертної групи проекту є переможці національного телешоу «Україна має талант!» Олена Ковтун, м. Полтава, і Петро Сказків, м. Івано-Франківськ, незрячі вокалісти, переможці та лауреати різноманітних всеукраїнських конкурсів, з різних куточків України та оркестр Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької. Це єдиний в Україні професійний колектив музикантів, який вісім років поспіль виступає з незрячими виконавцями на різних сценах України і Європи. Виступи незрячих вокалістів у супроводі оркестру є особливо складними з огляду на неможливість бачити паличку диригента. Завдяки особливим зусиллям диригента і музикантів вдалось налагодити гармонію виконання музичних творів солістами, які не бачать, і артистами оркестру.
Вхід на концерт був вільний. Хмельницька обласна організація, окрім членів УТОСу, запросила місцеві органи влади, різноманітні організації, вищі та професійні навчальні заклади. І ті з запрошених, які відвідали дійство, не просто не пожалкували, а були вражені талановитістю, професіоналізмом та силою духу виконавців. Адже попри неочікувану негоду, заметіль та ожеледицю, організатори та учасники проекту не відмовилися від своїх намірів, приїхали до Львова з різних міст та сіл України, і з самого ранку аж до 18.30 (а концерт був призначений на 19.00) автобусом діставалися до нашого міста по нерозчищених, засніжених дорогах. А серед них були і діти, семи та дванадцяти років, і маленька восьмимісячна донечка Петра Сказківа, яка разом із мамою приїхала підтримати татка.
Та артисти не скаржилися, а більше того, щоб не змушувати глядачів чекати, вони розпочали виступ без репетицій і попередньої підготовки. І виступили достойно! На сцені драмтеатру звучали відомі хіти світової та української музики, виконані незрячими вокалістами настільки професійно та талановито, що перехоплювало дух.
Олена Ковтун полонила глядачів силою свого голосу та чуттєвістю виконання, а Петро Сказків, зачарував майстерністю та красою мелодій, які лилися з його цимбал, ще раз довівши, що вони недарма стали переможцями національного телешоу. Не розчарували й інші артисти, викликавши у глядачів бурхливі оплески та виклики «на біс». Програма концерту передбачала виступи і наших талановитих незрячих земляків, та, на жаль, за браком часу, вдалося виступити лише Анатолію Нікіфороку, баяністу, викладачеві Хмельницького музичного училища ім. В. І. Заремби, який дав змогу залові насолодитися мелодією пристрасного танго.
Тож усі глядачі отримали великий заряд доброї енергетики та яскравих емоцій. Перший заступник директора департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА Микола Миколайович Дідик щиро подякував виконавцям та організаторам проекту і вручив подарунок на згадку про наше місто. Заступник керівника апарату Хмельницької обласної ради Тетяна Іванівна Зеленко зробила благодійний внесок на потреби людей з інвалідністю по зору, що проживають на Хмельниччині, від обласної ради. Вражений виступами був і секретар міської ради Михайло Михайлович Кривак, який через професійну зайнятість планував бути присутнім лише на початку концерту. Та дійство настільки вразило його, що він залишився до фіналу і висловив палку промову, сказавши, що учасники перевершили всі його очікування, вони надихають та змінюють відношення до людей з інвалідністю, дійсно звертають увагу на їхні проблеми та водночас викликають повагу та захоплення своєю жагою до життя та яскравими талантами. Михайло Михайлович також вручив сувеніри — як вдячність за подарований позитив та настрій.
На жаль, керівники освітніх закладів залишили наші запрошення поза увагою і не організували своїх студентів на відвідування заходу, хоч він був і безкоштовний. Шкода, що молодь, та й не тільки вона, не хоче чути, бачити, як люди, які не мають фізичної можливості оцінити всі барви навколишнього світу, намагаються жити повноцінним життям, навчатися, розвивати свої здібності та таланти, піднімати їх до професійного рівня, та ще й приносити радість, ділячись з іншими результатами своїх неймовірних зусиль. А аудіо- та відеоролики про цей проект транслювалися по місцевому радіо та телебаченню майже два тижні! То хто ж тоді, справді, не- зрячий?! Сприймаємо тільки те, що на слуху, якби це був відомий гурт чи співак, йшли б усі і за величезні кошти, а от щось нове, оригінальне, «не заштамповане» ігноруємо, навіть не поцікавившись, що ж то таке. Більшість з нас замкнулися у своєму світі і не бажають зробити крок назустріч реальності, хоч і мають для цього все, а насамперед, здоров’я. На такі заходи треба ходити сім’ями і колективами! На заваді цьому, скоріш за все, стоять застарілі стереотипи щодо ставлення до сліпих. На жаль, ще не усім відомі їх справжня сутність, прагнення і можливості. З метою ознайомлення суспільства з ними, організації УТОС проводять різнопланові заходи, зокрема, акцію   «Один день ночі». Полягає вона в тому, що зрячі люди з пов’язкою на очах, в цілковитій темряві, намагаються виконати прості щоденні дії. На український грунт ця практика потрапила з цивілізованих країн, до рівня життя яких ми прагнемо. В цих, як прийнято їх називати, розвинутих, цивілізованих державах, ставлення до осіб з фізичними особливостями — гідне людини. Саме тому концерти групи проекту «Відчинилося життя» збирають аншлаги у Європі, а у нас цього не сталося. Проте і в Хмельницькому є небайдужі люди та керівники організацій, які не залишаються осторонь і впродовж багатьох, складних років підтримують діяльність обласної організації УТОС, а, отже, суттєво допомагають нашим не- зрячим землякам. Це і генеральний директор торговельно-сервісного центру «Кооператор» М. В. Ворона, і генеральний директор ТДВ «Хмельницькзалізобетон» А. М. Корбут, директор ТОВ «Зір» Ю. В. Марков, директор ПрАт «Текстиль» Г. О. Степанова, директор ПАТ «Хмельпиво» О. О. Лисюк, начальник СКП «Хмельницька міська ритуальна служба» С. С. Бортник, директор ПП «ДІВА ПЛЮС» О. М. Калитюк, О. В. Дучак, перша об’єднана служба замовлення таксі «65-65». Щиро вдячні їм за людяність, милосердя, добро, любов та турботу, які зцілюють душу, додають віри, надії, сил людям з вадами зору. Бажаємо многих і благих літ, здоров’я, успіху і процвітання в сьогоднішньому нелегкому житті.
Все ж варто докласти зусилля і відчинити своє життя для сприймання реального світу з усіма його стражданнями, болем та перевагами, щоб потім не жалкувати про втрачені надії, мрії, можливості і не залишитися духовно одиноким серед таких самих «зачинених» для світу людей.