Друк
Категорія: Орбіта краєзнавця
Перегляди: 2992

Відомий письменник, публіцист, етнограф і приятель молодого Шевченка Олександр Афанасьєв-Чужбинський у 1856-1860 роках здійснив подорож берегами Дніпра і Дністра, підготувавши книгу в двох томах. У другому томі під назвою «Нариси Дністра», написаному в жанрі дорожніх нотаток, є цікаве спостереження автора про життя у тодішньому Жванці.

«Це містечко, розташоване близько до Кам’янця й Хотина, поміж ними, має лише декілька днів на рік, прибуткових для торгівлі, — під час повені на Дністрі, коли немає переправи. По-перше, всі подорожні зупиняються в заїздах, а по-друге, ціни на все миттєво подвоюються. Одного разу мені випало захопити кілька годин цієї негоди. Вода швидко спадала, але раніше вечора на переправу марно було розраховувати, і я зупинився у заїзді. Це було опівдні.
— Є станція (кімната)? — спитав я в юдея, який зустрів мене, принижено вклоняючись, як і всім, та привітно по¬ сміхаючись, як знайомому.
— Є, чудова.
— Що візьмеш?
— Самі знаєте.
— По-старому — півкарбованця?
— Ні, тепер не такий час.
— Чому?
— Самі бачите, немає переправи.
— Ну і що?
— Не можна менше кербеля (карбованця).
— За що ж удвічі, і притому лише до вечора?
— З вас по знайомству п’ять злотих (75 копійок), а менше — ані на копійку.
За самовар ціна була подвійна, на базарі все подорожчало, навіть хліб — одне слово, Жванець цієї миті було не впізнати. Тим часом все набуло веселого, святкового вигляду, всі тубільні обличчя посміхалися, і тільки приїжджі супилися та з нетерпінням позирали на пристань. Коли вже можна було переправлятися, господар з’явився з пропозицією залишитися на ніч через небезпеку, але він, звичайно, дбав про власний інтерес. Я, утім, волів їхати до Хотина, і так уже заплативши за свій відпочинок у Жванці понад два карбованці, якщо порахувати лише самовар, хліб, помешкання і яєшню, — суму, за яку зазвичай можна прожити щонайменше три доби».