Пошкоджена багатоповерхівка після російського ракетного обстрілу 14 травня в Харкові. 

Через нестачу боєприпасів, винищувачів і протиповітряної оборони Україна не готова відбивати атаки. 
Напад Росії через кордон на північ і північний-захід від Харкова був спланований Москвою, передбачений західною розвідкою та передбачуваний Україною. Той факт, що російські сили змогли просунутися приблизно на 4 милі в кількох точках за п’ять днів, викликає серйозні сумніви щодо здатності Києва захищатися.

Про намір створити «санітарну зону» вздовж кордону всередині України володимир путін заявив у березні. Місяцем пізніше сергій лавров, міністр закордонних справ, наголосив, що Харків відіграє важливу стратегічну роль. У той же час московські військові нарощували свою нову Північну групу сил, яка, за оцінками Інституту вивчення війни (ISW), нараховує 30 000 чоловік у Бєлгородській області росії. Минулого тижня, за два дні до світанкового штурму, голова Харківської області заявив, що було помічено скупчення сил противника.

Одне із джерел розвідки Великобританії передало попередження керівництву України. Тож коли о 5 ранку минулої п’ятниці десь від 5000 до 10 000 російських солдатів перетнули кордон у двох ключових точках, можна було очікувати, що атаку буде швидко відбито. Насправді оборонні лінії України були тонкими, а то й зовсім відсутніми. У Вовчанську, менш ніж за 40 миль на північний-захід від Харкова, «першої лінії укріплень і мін просто не існувало», — написав у неділю один із українських командирів, а український ветеран, який має контакти в регіоні, сказав, що «підрозділів, готових до бою, просто не було» та захист «розташований неналежним чином».

До середини тижня бої досягли Вовчанська та сіл на північ від Липців, приблизно за 20 миль від іншого міста України, де проживає 1,3 мільйона людей. Найближчою метою загарбників було досягнути радіусу дії російської 152-мм артилерії, приблизно 15 миль, звідки можна було б відновити обстріли міста.

Швидкий розворот у районі, який раніше вважався спокійним, є невдачею для України у 2024 році. Цього року росія збільшила чисельність своїх сил вторгнення до 510 000 осіб і використала протиповітряну оборону через брак боєприпасів для захоплення Авдіївки, щоб у лютому і в квітні захопити плацдарм на північний-захід від неї. У травні вона почала загрожувати Харківщині з надією залякати населення і спонукати до переселення.

З березня, за словами Марії Авдєєвої, українського експерта з питань безпеки, росія веде постійний тиск онлайн-пропаганди, спрямованої на те, щоб збентежити жителів Харкова та області. Дописи з проросійських Telegram-каналів закликали мешканців Харківської області (і сусідніх Сум) у квітні «готуватися до бойових дій у населених пунктах», а також поширювали повідомлення про фейкові плани евакуації, які спонукали жителів міста тікати на захід і південь.

Військові труднощі України були частково спричинені чотиримісячною затримкою в поставках зброї зі США – яку нарешті було зрушино з місця минулого місяця, коли Конгрес ухвалив пакет допомоги на суму 61 мільярд доларів. 

Останніми тижнями добре спостерігалися недоліки української артилерії та відсутність захисту від балістичних ракет і крилатих бомб збільшеної дальності запуску. Джек Уотлінг, експерт із сухопутних військових дій Королівського інституту об’єднаних збройних сил, сказав, що росія долає обмеження своєї недостатньо підготовленої армії та починає «збільшувати свої переваги» боєприпасами. Зенітно-ракетна оборона на лінії фронту України ослаблена настільки, що зосереджена на стримуванні російських літаків від перетину лінії фронту. Але більше не в змозі збивати розвідувальні безпілотники «Орлан-10», які зараз «літають над Харковом і Запоріжжям», сказав Уотлінг у новій статті, і «точніше виявляти та знищувати цілі за лінією фронту».

З кінця березня Росія бомбардувала місто Харків авіаційними планеруючими бомбами. Під час останнього нападу у вівторок, губернатор Харківської області Олег Синєгубов заявив, що четверо людей отримали поранення внаслідок вибухів на півночі міста. Пізніше того ж дня президент Володимир Зеленський із занепокоєнням попросив у держсекретаря США Ентоні Блінкена дві батареї протиповітряної оборони Patriot на 1 мільярд доларів для захисту Харківської області.

Військові аналітики наголошують, що є пояснення, чому Україну вимушено відступати. Окупована територія є малонаселеною сірою зоною, яку було особливо важко захищати, оскільки оборонні зусилля України значно ускладнює безпідставна заборона США та країн Заходу на використання західної зброї для ударів по території рф. «Для України самогубство мати свою основну лінію оборони на кордоні, де росіяни можуть вражати артилерією та крилатими бомбами, а українці не мають доступної зброї, як реактивна артилерія Himars, щоб завдати удару у відповідь через обмеження США», – сказав Джордж Баррос, аналітик ISW. У результаті російські сили можуть згрупуватися через кордон у відносно безпечному просторі.

Аналітик стверджував, що Україна «повинна захищати величезну кількість території, але бореться з проблемами живої сили», тобто вона не має можливостей створити укріплення російського типу вздовж усього північного кордону. 

Поки що сили, які росія направила до Харкова, зростають. Однак цього не достатньо, щоб загрожувати місту розміром з Харків, сказав Баррос. Битва — це не територіальна боротьба за друге місто України, а скоріше поєднання диверсійної атаки з метою послаблення оборонних рубежів на Донбасі та спроби бомбардуванням перетворити Харків на місто-привид.

16 травня 2024 рік.

* Посилання на сайт: https://www.theguardian.com/world/article/2024/may/16/ukraines-defences-thin-on-ground-as-russia-advances-on-kharkiv