Навряд чи змогли сценаристи та режисери відобразити у блокбастерах із найкрутішими голлівудськими акторами події, які спостерігаємо в «Азовсталі». Майже три місяці полк «Азов», 36-та бригада піхоти, 112-та бригада Нацгвардійців, прикордонники вражають неймовірною стійкістю, надзвичайною патріотичною жертовністю. Це вони «перемололи на фарш» кращі сили окупантів — повітряні, десантуру, спецпризначенців, кадирівців і батальйон «Сомалі». Ось де справжні герої, ось де жахливе реаліті-шоу, яке відкриває кожне інтерв’ю з підземелля «Азовсталі». Сталеві люди зроблять неможливе.
Під час останнього порятунку групи цивільних загинуло троє «азовців». Один із них снайпер Віталій Блажко. В 2019-ому на Світлодарській дузі він втратив стопи ніг, але отримав карбонові американські протези і знову поїхав на передову… Віталій Блажко, Денис Прокопенко, Сергій Волина, Святослав Паламар, Ілля Сомойленко… — справжня еліта нації!
«Азовсталь» бомблять, а в рідних рветься душа. Жителька Умані, довідавшись, що її син Михайло Ніконець там, в самому пеклі, висловила страшне прохання. «Я не прошу його врятувати, я розумію, що це неможливо. Я все розумію. Не дайте, щоб він загинув невідомим! Найсильніший біль, що про мого сина не знають чи не хочуть знати…» У 2014-ому Михайло був на Майдані, далі — АТО. Заспокоював маму, що працює в Києві. Він один із тих, хто разом із морпіхами пробився на «Азовсталь». З того часу і тримає бастіон. Не маємо права забути та зрадити таких людей!
Усі вісім років російська пропаганда та її посіпаки любили розповідати, що українські бійці на Донбасі — це алкаші, тупі заробітчани і т. п. Із медведчуківських телеканалів щедро лилося про «зовнішнє управління», «Азов» обзивали неонацистами, а тепер усі побачили, що це — взірцевий підрозділ, який визнають і ЗСУ, Генштаб, будь-яка бригада.
Та, як не дивно, пропагандисти медведчуківських каналів, які тягнули на телеефіри Жириновського, Пальчевського, Ківу, Шарія, Лукаш та їм подібних, які втовкмачували, що «надо поговоріть с росієй», і нині «віщають», обмотані синьо-жовтими стрічками, в ефірі Єдиного національного марафону. У час, коли війна забирає найкращих — російські окупанти застрелили воєнного фотографа Макса Левіна, вбили продюсерку Сашу Кувшинову, викрали журналіста УНІАН Дмитра Хилюка; під Ізюмом загинув легенда військової журналістики Олександр Махов — на екранах Єдиного залишаються «гельмінти», яким добре в кишківнику будь-якого хазяїна. Натомість усунули з цифрового мовлення «Еспресо», «Прямий», «5 канал». Невже вони менші патріоти, ніж «медведчуківці»? Веду до того, що війна за свідомість людей не припинятиметься. І «бій» за неї настільки ж складний, як і на полі борні. Хтозна, по який би бік барикад опинилися перефарбовані телезірки, якби росія й справді взяла Київ за кілька днів? Невже спеціалісти, які роками подавали «патрони» ворогу на інформаційному фронті, які постійно оббріхували патріотів і возвеличували росію, такі незамінні? Покривання інформаційних колаборантів, чим наразі займається Міністерство культури, дуже тривожний сигнал.
У жорсткому протистоянні ворогам, виборюючи мир, стоять на смерть захисники «Азовсталі», захисники Маріуполя, інших міст. Стоять вони ще й за правду, за справедливість, а не за перебіжчиків, «пофарбованих» лицемірів. Тож, без сумніву, політика держави повинна бути безповоротна і немилосердна: викорінення російських і проросійських медіа, що засмічують громадянам мізки.
Тоді не доведеться усім нам позичати очі в Сірка через рішення таких, як Вадим Лисиця, голова журі України на Євробаченні. Неймовірна підтримка світу допомогла вибороти перемогу гурту з Івано-Франківщини. Після виступу у фіналі Олег Псюк закликав врятувати Маріуполь та українських військових, які заблоковані та території «Азовсталь», і це стало для наших захисників підтримкою. Припускали, що гурт можуть дискваліфікувати, адже політичні заяви в рамках конкурсу заборонені. Однак організатори розцінили висловлювання на підтримку України у війні з росією як гуманітарні, а не політичні. Підтримку Україні зі сцени озвучили представниці Ісландії, виконавець із Німеччини, які мали українські прапорці.
Натомість українці обурені оцінками національного журі, очолюваного Лисицею, яке поставило нуль балів представнику Польщі. Саме Польща прихистила найбільшу кількість українців після вторгнення рф та надає надзвичайну підтримку нашій країні. За результатами голосування глядачів польський співак отримав 12 балів, а від українських «професіоналів» — нуль.
«…Якби такі гниди не шкодили моїй країні... Тому не мовчатиму. Вадим Лисиця до і протягом Революції гідності, а згодом під час анексії Криму працював у московії директором одного з напрямів Worner Russia, що просуває російську музичну культуру і русскій мір у світі, — розповів український виконавець Валерій Харчишин. — Лисиця протягом останніх років неодноразово літав до москви — звітувати про свої творчі здобутки зі Світланою Лободою, як її музичний продюсер. Тепер проявив себе і на міжнародному рівні. Тому, якщо у вас є сумніви стосовно того, що нулі Польщі були виставлені ненавмисно, відкиньте ці сумніви! Вата нікуди не поділась і небезпечна більше від орків, яких хлопці хоч бачать на передовій», — зазначив музикант.
Як залишатися людиною на краю пекла, як любити ближнього всім серцем, як боротися в умовах, де інший би здався, — демонструють захисники Маріуполя. А як маскуватися за спинами справжніх патріотів, на превеликий жаль, і досі демонструють запроданці та пристосуванці.
Gismeteo 
