Така думка виникає після слів путіна, сказаних на відкритті виставки до 350-річчя з дня народження ще одного ката України петра І. Порівнявши нинішню агресію в Україні з Північною війною (деякі криваві битви якої відбувалися й на нашій землі), він заявив, що імператор воював із Швецією 21 рік. Ці слова слід сприймати серйозно, бо вони означають, що кремлівського сірого чоловічка не зупинять ні будь-які людські жертви співвітчизників, ні проблеми з російською економікою, які виникли і ще виникатимуть після введення міжнародних санкцій. Хоча фінські фахівці підрахували, що рф отримала від експорту енергоносіїв із початку війни в Україні 93 мільярди доларів. А обсяги торгівлі Німеччини за час повномасштабної війни зросли на 60 відсотків! Виходить, що й вони щедро фінансують убивство українців. Та що вже там говорити про цинічних  європейських бізнесменів, якщо навіть наші найближчі сусіди і брати по нещастю — Молдова і Грузія, від яких кремль також відгриз шматки території, — до санкцій проти агресора так і не приєдналися…

А ще, як і слід було очікувати, він знову вдався до історичного шулерства, користуючись тим, що йому в очі ніхто не посміє сказати, що він безсоромний брехун. Маю на увазі заяву, що, мовляв, біснуватий петро не загарбницькі війни вів, а «повертав території» і з тих пір «нічого не змінилося». Брехня ж його полягає в тому, що береги Фінської затоки ніколи московщині не належали. Це знають усі, хто хоч трохи цікавиться історією. І ще навіть у 30-их роках минулого століття навколо Ленінграда населені пункти мали фінські назви. Однак хтось із тодішніх керівників радянської імперії, які, до речі, дуже шанували імператора петра, хоч більшовики були непримиренними ворогами царизму, вирішив, що негоже так ганьбити придуману попередниками історію і всі «неугодні» назви замінили на ідеологічно «витримані». От дивно тільки, що саму затоку не додумалися перейменувати.
Виходить так, що варто тільки московитам покласти око на якісь чи чиїсь землі, як вони миттю стають «исконно русскими». А «чегоизвольщики» від науки тут же перепишуть історію під нову забаганку. І байдуже, що весь світ бачить ту грубу фальсифікацію, бо ж за кордоном вистачає недосяжних для загребущих лап «русского мира» історичних документів і принципових науковців, які не продаються за російські нафтодолари, чого не скажеш про тамтешніх політиків та урядовців.
Ще задовго до початку повномасштабної війни в Україні путін і в росії, і на різних міжнародних трибунах заявляв, що такої держави, як Україна, не існує. Тобто, всі держави світу Україну визнали (в тому числі й росія), в ООН сприймають, а йому, бачите, заманулося в мислях своїх божевільних перетворити її на свою заштатну губернію. Та ця гарячкова маячня минулого тижня набула зовсім іншого спрямування, коли в держдумі рф заговорили, про постанову щодо незалежності Литви, яка нібито прийнята неправильно і тому повинна бути «денонсована». Чи не означає ця балаканина, що й такої держави, як Литва, для московитів уже не існує? І хто буде наступним у викресленні зі списку держав?
Але взявши приклад з путіна, ми цілком умотивовано можемо пригадати, що сучасна росія (а насправді московщина) була всього-на-всього далекою провінцією Київської держави, яка називалася Руссю, бо Київську Русь московити видумали тільки у ХІХ столітті. За його ж логікою виходить, що й ми маємо повне право «повернути» цю бунтівну провінцію під владу Києва… 
Ці заяви дуже серйозно сприйняв уряд Фінляндії, який вирішив внести зміни до законодавства, щоби побудувати стіну на кордоні з Росією. Хто-хто, а фіни добре пам’ятають чим загрожують подібні політичні виверти агресивного сусіда. Та й війна в Україні показала їм, що у московщині таки «нічого не змінилося». І хоч Фінляндія тепер уже на шляху до НАТО, керівники країни вважають за краще все-таки відгородитися новою «лінією Маннергейма». Попередня, як відомо, допомогла свого часу зберегти незалежність держави. От би такого розуму і передбачливості та нашим найвищим керманичам! Дивись, і не довелося б зараз ходити світом із простягнутою рукою, випрошуючи кошти, зброю та спорядження, а українцям переживати всі жахи кривавої  російської окупації та жувати гіркий хліб чужини…  
А в окупованому Херсоні на дні росії (щоправда, чорні гумористи вважають, що жорстокість і підступність росії «дна не має») окупанти влаштували вручення паспортів, ніби стверджуючи, що вони вже вважають ці території своїми назавжди. Ось тільки масштабного свята великодержавності не вийшло, бо зголосилося стати громадянами країни-агресора лише 23 людини з приблизно 300 тисяч жителів міста. І це при тому, що окупанти пропонують гроші, гуманітарну допомогу та обіцяють усілякі вигоди. Всі інші, судячи з тієї інформації, яка надходить із окупованої частини Херсонщини, з нетерпінням чекають звільнення. Їхній оптимізм підтримують і ЗСУ, передові частини яких вже за 10 кілометрів від обласного центру. Чи вистачить сил нашим бійцям звільнити Херсон, поки їхні побратими ведуть пекельні бої на Луганщині, сковуючи там величезну кількість ворожих військ, говорити поки що зарано. Але є сподівання, що це відбудеться найближчим часом.
Позавчора війна нагадала про себе і подолянам, коли в небі над Хмельниччиною учергове загуділи ворожі крилаті ракети. На щастя, професійно спрацювали бійці протиповітряної оборони, збивши одну з них. Це попередження, що не варто ігнорувати сигнали повітряної тривоги, бо агресор і надалі загрожує життю та здоров’ю українців…