Події на фронті минулого тижня додали стільки оптимізму, ще більше розпалили надію у нашу Перемогу. Шість місяців рашисти окуповували територію України, яку доблесні Збройні сили звільнили упродовж шести днів. Звільнення Харківщини можна назвати ідеальним військовим рішенням. Керівництво Збройних сил України в серпні анонсувало наступ на півдні перед тим, як завдати удару на північному сході, тобто застосувало прийом дезорієнтації ворога. А швидкість просування українських вояків на Харківщині називають приголомшливою.
Ворог спочатку спробував кинути в бій резерви, щоб стримати наступ, і спрямував їх на захист Ізюма. Наше командування знову переграло ворога, і рашисти залишили там велику кількість техніки та боєприпасів.
Якою ж була реакція головних рашистів? Після кількох днів німого шоку міноборони росії заявило, що це не відступ із Харківщини, а «триденна операція зі згортання й організованого перекидання з Ізюмсько-Балаклійського угруповання військ на територію ДНР».
Та хоч як вони пояснюватимуть свою поразку, Балаклія, Шевченкове, Куп’янськ, Ізюм, інші міста вже під контролем українців. На цій ділянці фронту діяли найбільш боєздатні частини — 92 та 14 механізовані бригади, 80 — аеромобільна, 25 повітряно-десантна, 115 бригада ТрО.
На тлі українського контрнаступу міністр закордонних справ росії лавров заявив, що росія не відмовляється від переговорів. А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що найкращий спосіб вести з путіним переговори — це на полі бою. І на щорічному міжнародному форумі, який нещодавно відбувся у Києві, міністр оборони Олексій Резніков, голова РНБО Олексій Данилов і президент Володимир Зеленський заявили, що варіантів «на 24 лютого» вже не існує. Лише станом на 1 грудня 1991 року, лише повна деокупація України з Донбасом та Кримом включно.
Це — категорична відповідь тим, хто все ще схиляє Україну до переговорів з путіним. До прикладу, в своєму виступі Вікторія Нуленд, заступниця держсекретаря, яка відвідала Київ разом із Блінкеном, держсекретарем США, м’яко сказала, що «всі війни закінчуються мирними угодами» та підкреслила, що час переговорів із рф обиратиме сама Україна.
Міністр оборони Олексій Резніков, який закривав дводенну конференцію, сказав, що зараз Україну схиляють піти на угоду з росією. Він наголосив: «Ми (за час війни) навчилися багато чому, і в тому числі навчилися не довіряти будь-яким розмовам про мир, які нам пропонують партнери».
«Ми не можемо дозволити собі зупинитись. Це мій головний сигнал усім, хто там щось думає, … штовхаючи нас кудись, в чиїсь зайві обійми. Ні. Ми не можемо дозволити собі зупинитися!.. До того моменту, коли відчуємо, що Перемога відбулася», — озвучив позицію Києва Володимир Зеленський.
Огризаючись у відповідь на дії Української армії, рф прагне завдати болючих ударів на енергетичному фронті. Рашисти здійснили один із наймасованіших обстрілів енергетичної інфраструктури України. Внаслідок ракетних обстрілів минулої неділі були знеструмлені Харківська, Донецька області, частково — Запорізька, Дніпропетровська, Сумська, Полтавська. І це — новий рівень тероризму.
Знаючи підступність ворога, повторення ударів по важливих об’єктах критичної інфраструктури варто очікувати і в найбільш складні погодні умови. Наскільки готова Україна до найгірших сценаріїв? Триває закачування газу в «підземки»: обсягів має вистачити для проходження «середньої» зими. Розглядають варіанти з поставками блакитного палива з ЄС як гуманітарну допомогу. На складах ТЕС накопичуються обсяги вугілля. Місцева влада готує резервні запаси палива та генератори, тому деякий час критична інфраструктура зможе функціонувати автономно. Але в цьому випадку насамперед йдеться про забезпечення теплом і світлом лікарень, садків і шкіл. А громадян закликають готуватися до суворої зими самостійно.
Зима стане найскладнішою не лише для України, а й для всієї Європи. У москві розуміють, що цей опалювальний сезон — останній шанс для росії досягти послаблень і не зникнути з геополітичної карти. З огляду на це кремль почав шантажувати Захід і висунув умови транспортування газу через «Північний потік», основна з яких — зняття санкцій. Європа ж чітко дала зрозуміти, що не піде на поступки агресору.
Впродовж усього періоду війни в Україні свою підтримку надавала нам королева Великобританії Єлизавета ІІ, яка стала для свого народу символом незламності британців у часи їхнього опору нацистам. Вона зробила щедру пожертву з особистих коштів комітету, що допомагає українським біженцям у Британії. На кількох поважних заходах королева одягала жовте пальто та капелюшок із блакитними квітами. Допомагають українцям і внуки королеви, яка пішла з життя 9 вересня, у віці 96 років. Коли Єлизаветі було 14, вона вперше виступила на радіо. Тоді сказала таке: «Ми намагаємося зробити все можливе, щоб допомогти нашим мужнім морякам, солдатам і льотчикам, а також поділяємо небезпеки та смуток війни… І коли настане мир, ми пам’ятатимемо, що нам, сьогоднішнім дітям, належить зробити завтрашній світ кращим і щасливішим». Дуже правильні слова, які безпосередньо стосуються й України.
Gismeteo 
