Вони навіть не намагалися створити більш-менш переконливу картинку, як вісім років тому в Криму, оголосивши «загальнонародне голосування» на окупованих територіях. У режимі швидкісного потяга окупанти оголосили «референдуми» і провели їх, аби за кілька днів пред’явити всій росії про збільшення території. «Спецоперація», оголошена кремлівським психопатом, розпочиналася начебто для допомоги республікам Донбасу, а в результаті анексується не дві, а частини чотирьох областей України.
Проте в той час, коли москву заклеїли святковими транспарантами, прапорами, на мітинг зігнали майже 100 тисяч осіб (зручно просто там і повістку вручити), російські війська потрапили у величезне оточення — розбиті, розчавлені, тікали і потрапляли в полон. Те саме було під час нещодавньої харківської операції. Коли путін катався на новому колесі огляду, споглядаючи салют, його армія ганебно драпала з Балаклії, Ізюма й Куп’янська. Чи, бува, не через ці події путінські дуполизи в першому ряду під час промови про приєднання до рф «визволених» територій сиділи ну зовсім із кислими мінами.
У своєму 40-хвилинному виступі кремлівський карлик повторив старі тези про «неонацистський переворот» в Україні в 2014 році, «теракти київського режиму», «борців» за російську мову й культуру та «велику місію» росіян. А ще звинуватив опонентів у тому, що вони «брешуть, як Гебельс». І лякав своїх капіталізмом, нетрадиційними орієнтаціями та «русофобією» в світі. Російські пропагандисти віддано намагалися додати значущості події і описували, як над словами путіна плакав голова чечні рамзан кадиров. Цікаво, що Рівно 84 роки тому цього самого дня була підписана Мюнхенська угода, якою гітлер анексував Судети. Тож і тепер історія зіграє не на користь нового диктатора. Варто додати, що досі росії так і не вдалося захопити жоден з українських регіонів цілком. І збіговисько підлабузників, разом зі сльозами кадирова, намагання здаватися непереможним це, по суті, спущене з гори колесо незворотної катастрофи головного рашиста.
У відповідь на зухвалу анексію чотирьох областей української території, загрозу путіна застосувати ядерну зброю, в Києві провели засідання РНБО. Президент, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр підписали заяву на вступ України до НАТО за прискореною процедурою. Хоча в Офісі Президента і не зникло розчарування від безсилля Альянсу, який відмовився закрити небо, не погоджується як організація поставляти летальну зброю, не повертає свого представництва до Києва, однак на Банковій вважають, що альтернативи в питанні безпеки України немає. Окрім звернення до НАТО, РНБО вирішила, що проводити перемовини з путіним неможливо. «Ми готові до діалогу з росією, але вже з іншим президентом», — сказав Зеленський. Був ухвалений і новий список санкцій, у ньому — 1300 осіб, серед яких співвласник «Альфа груп» Михайло Фрідман. Також Кабміну доручили напрацювати міжнародні угоди, які посилять оборонний потенціал України. А Верховній Раді — прискорити ухвалення законів, які стануть відповіддю на російську анексію. На найближчому засіданні парламент розгляне націоналізацію всіх російських активів.
А що ж Альянс у відповідь на заяву Києва? Генсек НАТО Столтенберг відверто розчарував: «Альянс залишає двері відчиненими, але рішення щодо вступу прийматиметься консенсусом із 30 членів, а «зараз ми фокусуємося на негайній підтримці України». Тоді як Канада, Литва, Латвія, Естонія за лічені години заявили про підтримку нашої заявки на прискорену процедуру вступу, позиція США стала більш ніж обережною. Аналітики пояснюють, що, допомагаючи Україні зброєю, впроваджуючи антиросійські санкції, Захід опиняється на волосину від воєнного конфлікту з росією, що володіє ядерною зброєю. Наші західні партнери цією волосиною дуже дорожать і поки не мають наміру її перерізати, прагнучи зайвий раз не дратувати москву та намагаючись знизити ризик прямого конфлікту між НАТО та рф. Прийняти Україну до Альянсу сьогодні — означає приректи себе на війну з росією вже завтра.
Однак агресія рф проти України, ігнорування путіним міжнародного права призвели до того, що багато країн уже не готові миритися з ядерним шантажем, їхня рішучість посилюється. І з таненням страху перед ядерною росією зростають шанси України на вступ до Альянсу. Але доки Україна не опинилася під «парасолькою» НАТО, єдиний шанс для країни вижити — зміцнювати власну армію, в тому числі з допомогою західних інструкторів і зброї з країн-членів НАТО. Та, звісно, військовими засобами визволяти українські території. Як це було 1-2 жовтня, коли ЗСУ взяли під контроль і повністю зачистили Лиман і ще п’ять населених пунктів Донецької області. Внаслідок цього більш як п’ятитисячне угруповання військовослужбовців рф у Лимані опинилися в оточенні. Звільнення стратегічного вузла, яким є Лиман, стало серйозним ударом по армії рф і посилило тиск на російське керівництво, яке тепер стикається з критикою щодо перебігу війни та нещодавно оголошеної мобілізації. Ця поразка — одна з найзначніших за останні кілька тижнів, яка може спровокувати ефект доміно для російського контролю окупованих територій. Пошвидше б.
Gismeteo 
