– Я захоплююся жителями Солобковецької громади. Люди готові віддати останнє, аби лише допомогти Збройним силам, нашим землякам, які нині воюють з ворогом, — розповідає голова Солобковецької сільської громади Сергій Когут. — Понад 180 чоловіків нашої громади у військовому строю. І тут, в тилу, ми робимо все можливе, аби підтримати, допомогти, ще і ще раз довести, наскільки дорогими є для нас українські захисники.

Коли з перших днів війни я бачив, як до приміщення сільської ради приходили люди, пропонуючи будь-яку допомогу, як приносили домашні продукти, як у вихідні навіть наймолодші школярики разом із дорослими плели маскувальні сітки, пакували коробки, як утворювалася черга біля військкоматів, я подумав про те, що жодна зла сила не здолає українців, — продовжує Сергій Анатолійович.

— Розмірковуючи, чого особливо потребують бійці на фронті, ми й вирішили зробити для них мобільний банно-пральний комплекс, щоб мали можливість прийняти теплий душ, попрати речі. Та, зрозуміло, для реалізації задуму потрібні були кошти, тож насамперед взялися організовувати благодійний ярмарок. На ньому зібрали понад 15 тисяч гривень. А потім провели у громаді благодійний турнір з міні-футболу за участю дев’яти команд — із Солобковець, Ярмолинець, Дунаєвець, Сутковець, Зінькова, Хмельницького, інших. І вболівальники, і самі команди зробили після змагань свої внески на підтримку армії. Загалом під час турніру зібрали 13 тисяч гривень. Змогли придбати дві пральні машини-автомат, допомогло коштами і підприємство «Контінентал Фармерз Груп». Ще дві пральні машини надали жителі громади. Закупили труби, крани, листову жерсть, металопрофілі, електроди, твердопаливний котел, будівельні матеріали. Зварники, електрики, інші спеціалісти працювали на волонтерських засадах, і згодом цей комплекс громада змогла передати бійцям.

Із третьою танковою бригадою тримаємо тісний зв’язок. Пишаємося героями, про яких розповідали навіть іноземні журналісти. Британський телевізійник Джон Спаркс у зоні бойових дій познайомився з бійцем третьої танкової бригади, жителем Солобковець Віталієм Тимощуком. Йому лише 21 рік, а вже успішно керує підрозділом. Він розповів британському журналісту, як, відбиваючи наступ ворога, танкісти захопили п’ять машин рашистів, включно з двома танками. Джон Спаркс у своєму сюжеті наголосив, що хлопці забрали техніку просто з-під носа окупантів, бо ж неподалік від них стояло 200 ворожих танків. Рашисти аж ніяк не очікували подібної безстрашності українських військових.

А на прохання ще одного нашого земляка, вирішили придбати дрон для роти, якою він керує. Кошти надавали і підприємці, і фермери, і працівники сільської ради, і жителі. Хто скільки зміг. Проте в цій справі важлива кожна гривня. Тепер ця «пташка» від солобківчан допомагає знищувати рашистів. А для частини, в якій служить боєць із нашого колективу, зараз збираємо кошти, щоб придбати машину для евакуації поранених.
Варто згадати і про те, що нині на території Солобковецької громади проживає понад 50 сімей переселенців, — продовжує Сергій Когут. — Робимо все можливе, щоб забезпечити їх харчуванням, теплим житлом, медикаментами. Допомагають нам у цьому і міжнародні, й місцеві благодійні організації.
Історії людей, які приїздять до нас, різні, буває, зворушують до сліз. Ось, наприклад, сім’я з Маріуполя, в якій двоє інвалідів, котрі пересуваються на інвалідному візку, та ще й дідусь, який упав і поламав ребра. Ці люди придбали хатину в селі, в якій відсутнє електропостачання, тепло. Хіба можемо їх залишити в такій ситуації? Тож працівники нашого комунального господарства безкоштовно взялися підвести воду, викопати септик, встановити сантехніку, виконати інші роботи. Вирішили й питання з електропостачанням. Сусіди одразу принесли для них продукти. Надалі будемо допомагати і цій сім’ї, і всім, для кого Солобковецька громада стала прихистком.

У зв’язку з тим, що не використовується другий поверх сільської медичної амбулаторії, вирішили обладнати його під житло для переселенців. Обсяг робіт передбачається великий, адже потрібно подбати про систему опалення, замінити електропроводку, встановити санвузли, душові, кухню. Проєкт вже проходить експертизу і, знову-таки, об’єднавши зусилля, зможемо зробити хорошу спільну справу. Небайдужість, щирість наших людей — вона дає результат, а ще вселяє велику надію, що все в нас буде добре, що у великій Перемозі буде внесок кожного, хто допомагав, вірив у Збройні сили, вірив у своїх людей.