Чергового дошкульного приниження зазнала від наших Збройних сил «вторая в мірє» армія. У понеділок, 5 грудня, в Саратовській області, на авіабазі «Енгельс-1, де розміщено  понад тридцять стратегічних бомбардувальників-ракетоносців, які періодично завдають ударів по території України,  стався потужний вибух. Пошкоджено два літаки.

Орки сповнені люті, бо  проспали-профукали зухвалу повітряну атаку. І де? Не на фронті, а в глибокому російському тилу. Ми ж радіємо, бо такі операції свідчать про нашу готовність вести бій із базами ворога на великій відстані. Вони можуть зірвати кампанію ракетних ударів по  інфраструктурі нашої держави. Очевидно, рашистам  задля  безпеки та упередження нових українських атак доведеться перекидати літаки ще далі вглиб своєї території й посилювати  протиповітряну оборону.
Слід додати, що українські «птахи» прилітали того й наступного дня й на інші аеродроми ворога в самій росії. Світ у загадці, що ж то за зброю використали? США одразу відхрестилися: не їхня,  при цьому нагадавши, що ракетні системи HIMARS до передачі Україні  спеціально обмежили в дальності стрільби, щоб не діставали території оркостану. Самі росіяни стверджують, що це були безпілотники. І тут ще більша загадка, бо на озброєнні нашої армії безпілотників з такою дальністю дії немає. Тоді що це? На думку фахівців, швидше за все, то могли були експериментальні безпілотники з дальністю польоту тисячу кілометрів, завершення роботи над якими не так давно анонсув «Укроборонпром».
Не будемо гадати, пізніше стане все відомо. Головне, що ворог, схопивши неочікуваного облизня, вже не зможе так безкарно завдавати ракетних ударів по українських містах й заганяти нас у пітьму й холод. Щодо самих повітряних атак, то вони останнім часом стали менш ефективні, бо надані нам американська й німецька протиракетні системи  майже стовідсотково збивають рашистські ракети. На жаль, таких систем ще мало стоїть на озброєнні Української армії. А радянські зенітно-ракетні комплекси, що залишилися нам у спадок,  недостатньо ефективні. Ось чому після чергового  обстрілу української території вдалося збити лише шістдесят ворожих ракет  із понад сімдесяти випущених.
Через цю масовану атаку, яка спричинила руйнування об’єктів інфраструктури в кількох областях, Захід надіслав путіну кілька нових сигналів. По-перше, 5 грудня набуло чинності рішення ради ЄС та «Великої сімки» щодо обмеження ціни російської нафти на рівні шістдесяти доларів за барель і заборона морського транспортування  російської нафти до третіх країн. А в дев’ятому пакеті санкцій, який можуть ухвалити вже 12 грудня, Євросоюз готується вдарити по російському сектору виготовлення безпілотних літальних апаратів.
По-друге, за словами держсекретаря США Ентоні Блінкена, наразі адміністрація Байдена разом із конгресом працюють над законодавством, ухвалення якого слугуватиме визнанню росії спонсором тероризму з боку Сполучених Штатів Америки. А це — нові болючі санкції.
По-третє, Організація Об’єднаних Націй вже має проєкт резолюції щодо створення міжнародного трибуналу для притягнення росії до відповідальності.
Тобто, зашморг на шиї хворого й немічного путіна затягується. І він повинен дослухатися до голосу світової спільноти й припинити почату ним неспровоковану кровопролитну війну. Та не дослухається, не припиняє. Важкі бої зараз точаться на Донеччині й Луганщині. Втрачаючи щодня по п’ятсот і більше вояків, ворог намагається будь-що захопити Бахмут, не  дати ЗСУ просуватися вперед на півдні й визволяти захоплені території.
Критичний момент для рашистів настав. Захід має невідкладно надати нам ще більше озброєнь. Від очолюваної США Контактної групи з питань оборони України, до якої входять понад п’ятдесят країн і організацій, з великою надією чекаємо на виділення нових систем протиповітряної оборони, літаків, танків, самохідних гармат. Українська армія стоїть на захисті не тільки своєї держави, а й усієї Європи, світового правопорядку, отож повинна мати все необхідне для перемоги над ворогом.
На жаль, Захід дуже обережний. І хоч він однозначно на боці України, але й не хоче поразки росії, бо боїться її розпаду на кілька держав,  війни  за незалежність пригноблених національних меншин росії, потоку біженців.  Ми, українці,  проти загарбницьких воєн, однак наша держава повинна бути незалежною від московії,  повинна повернути всі загарбані нею території та  жити в цивілізованій європейській сім’ї.
Бо ми маємо на це право!