Ось вона, сутність російського ворога — знищувати навіть обеззброєних, які не зможуть чинити опір. Вбивати за те, що українець. Страта полоненого, яку побачили у соцмережах, — це не лише про порушення законів і звичаїв війни, встановлених міжнародним правом, це про сатанинське єство москалів.

В Україні зареєстрували вже понад 70 тисяч воєнних злочинів рашистів. Але, зрозуміло, це лише частина задокументованих звірств, адже залишаються ще окуповані території. Генеральна Асамблея ООН має прийняти Резолюцію про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України. Саме ця тема лягла в основу конференції «Об’єднані заради справедливості» у Львові, в якій взяв участь Володимир Зеленський, президент Латвійської Республіки Елгіс Левітс, котрий, до речі, добре знається на роботі європейських інституцій і міжнародних структур, і стане потужним помічником для притягнення до відповідальності російських злочинців. Варто згадати, що військова підтримка Латвії для України перевищила один відсоток ВВП, враховуючи останній пакет допомоги. Крім того, Латвія зголосилася допомогти з відбудовою Чернігівської області та розмінуванням небезпечних територій. Також Зеленський провів зустріч із генеральними прокурорами держав-партнерів та міжнародних інституцій. Членство росії в ООН, наголошувалося, не повинно стати перепоною до притягнення російського диктатора путіна та його соратників до відповідальності. На кінець лютого Управління Верховного комісара ООН зафіксувало 21580 жертв серед цивільного населення, серед яких 8101 — загиблі, 13479 — поранені. Реальні цифри, без сумніву, вищі, адже інформація надходить із запізненням, або ж потребує підтвердження.
До злочинів, якими по вуха обросла невмита московська сарана, належить і викрадання українських дітей. За офіційним даними, ідентифіковано понад 16 тисяч вивезених маленьких українців. Та Національне інформбюро України наводить іншу, шокуючу, цифру — 730 тисяч. Їх розселяють по російських глибинках, у терміновому порядку надають громадянство рф і всиновлюють — з новим іменами та прізвищами. За рік війни вдалося повернути трохи більше ніж 300 дітей. Москальня створила сім дитячих таборів, якими особисто керує дитячий омбудсмен Марія Львова-Бєлова. У вересні минулого року вона публічно заявила про усиновлення нею 15-річного підлітка з Маріуполя. Усиновлення українських дітей у росії не просто старанно популяризують, а й заохочують грошима — сумою майже 600 тисяч рублів (це — майже 8 тисяч доларів), а підписаний путіним указ про спрощення надання російського громадянства прибрав усі перешкоди для швидкого усиновлення. У Генічеськ за малюками-відмовниками особисто приїжджали все та ж Львова-Бєлова. Заявила, що бере їх під особистий контроль — для «подальшої соціалізації в суспільстві. Із херсонського будинку немовляти за участю представників окупаційної адміністрації в невідомому напрямку вивезли всіх немовлят. На цьому тлі росія створює для світу імідж держави, що рятує життя «знедолених». Та справжні цілі депортації, викрадень, усиновлень — насадити ненависть до України, вкоренити у свідомості росіян міф про нацистів в Україні для підтримки війни.
Депортацію українських дітей з окупованих територій буквально поставили на конвеєр. Їх виманюють із сімей нібито, щоб відпочили й оздоровилися. Проте хворі діти потенційних батьків у росії не цікавлять, тому керівництво рф ініціювало масову диспансеризацію на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. «Дітей-сиріт забирають, щоб віддати в суворівське училище, перевиховати, щоб захищали росію», — каже директор Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Степанівці на Херсонщині Володимир Сагайдак, який разом із Дітям вже з 4-5 років навіюють міфічну ідею російського минулого і російської величі, що для захисту росії потрібно йти на фронт, вбивати українців і жертвувати собою. путінський уряд створює нові шкільні програми, фільми, вкладаючи це послання в юні голови. Діти 2005-2006 років народження в рф уже зараз підлягають обов’язковому військовому обліку. «Таке завчасне використання українських дітей як гарматного м’яса у війні росії — це відверте зло», — наголосив посол США в ОБСЕ Майкл Карпентер. Крім того, молодими людьми зі слов’янською зовнішністю держава-окупант хоче заселити депресивну російську глибинку.
Здавалося б, ці жахіття повинні будити мислення, спонукати до дій, спрямованих на захист національної гідності, честі. Проте складається враження, що в окремих моментах вони позбавлені здорового глузду. Ось хоча б інформація про нагородження блогерки, колишньої ескортниці, відзнакою Головного управління розвідки. Чи не під дією психотропної речовини вручали «звєздє» Інтернету Ксюші Манекен (в миру — Оксані Волощук) відзнаку «за сприяння військовій розвідці України»? Манекен похвалилася нагородою після зустрічі з радником глави Офісу президента Михайлом Подоляком 3 березня, хоч на самій нагороді зазначено, що її присвоїли ще 13 жовтня 2022 року. «Так, народ, розумію ваш біль. Комік став президентом, екскортниця отримала орден. А ви всі такі правильні не отримали від цього життя ніх… (нічого)», — написала вона в сторіз, яке згодом видалила у відповідь на обурення читачів соцмереж. Чим заслужила відзнаку блогерка, яка раніше заявляла (вже під час окупації півострова росією), що «не важливо, чий Крим, що після російської анексії він «дуже покращився», Манекен пообіцяла розповісти після війни. Та, якби довелося, чи помирала б ця новоявлена «розвідниця» зі словами «Слава Україні!», як полонений, страту якого побачили в соцмережах? Тисячу відсотків, що ні!
«Шок. Злість. Огида. Рік війни, а ми нагороджуємо тих, хто плює на рідну мову, в той же час коли для присвоєння Героя України посмертно ми створюємо петиції і просимо людей підписати…» — пише головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.
На превеликий жаль, такі як Манекен, стендап-комік Андрій Щегель, який втік з України, проігнорувавши декілька повісток в армію, і ще величезна купа такого ж лайна вичікує першої ж «вдалої» хвилини, щоб заявити про свою відданість країні, розповісти сльозливу історію про те, що їм довелося пережити, і якими титанічними зусиллями «здобували» подібні нагороди. Не приведи Господи, щоб по закінченню війни залишалися ті, хто все ще віритиме у ці байки.