Навряд чи могли передбачити, що дружні до нас поляки, які чи не першими подали руку допомоги Україні під час російської агресії, раптом «вибухнуть» гнівом з вимогою перекрити експорт українського зерна. Блокування московитами портів, змусило транспортувати суходолом мільйони тонн збіжжя. І завдяки коридорам солідарності Україна експортувала зерно далі — через румунські, польські та балтійські порти. За минулий рік наші аграрії наростили експорт до країн Євросоюзу на 65 відсотків.

Та протягом останнього тижня обмеження проти українського агроекспорту ввели одразу п’ять країн ЄС: Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія. У чому проблема? Попри світове зростання цін на пшеницю, продовольчі ризики для низки країн, половина українського зерна, яке так важко вивозити з країни, експортується з неадекватним дисконтом. За середньої ціни пшениці на глобальному ринку — 362 долари за тонну — українську пшеницю в Польщі продавали по 222 долари за тонну, в Угорщині — по 233, Болгарії — по 200. І в цій ситуації варто перейматися не лише долею польських фермерів, які відчули серйозну конкуренцію через супердешеве зерно, а й долею українських хліборобів, для котрих здорожчали і виробництво, і логістика, і які отримують за своє збіжжя мізер, часто не покриваючи вартості збирання врожаю. Багато хто з них опинився перед страшним вибором: сіяти чи ні? Податкова попереджала митників про сотні підозрілих компаній, які вивозили зерно, але ні вони, ні Бюро економічної безпеки на це не реагували. Як результат, цю схему назвали «підозрілою недбалістю», пригрозили звільненням і закликали до плідної співпраці учасників робочих груп. Тим часом польська прокуратура розслідує справу про завдані збитки найбільшим польським млинам, які за підробленими документами замість польського поставляли українське зерно найнижчої якості, заробивши на такій підміні понад 1,5 мільйона злотих. У польських ЗМІ з’явилася інформація начебто українське зерно вирощують на хімії, що заборонено в ЄС. І це, звісно, підриває авторитет українських сільгоспвиробників. Та все ж чимало шахрайських сценаріїв розроблялися таки на нашій території. Щоб уникнути перевірок якості, бо навіть фуражне зерно проходить ветеринарну інспекцію, не кажучи вже про споживче зерно, українські постачальники вигадали термін «технічне зерно», з приміткою: «використовується для спалювання та виробництва палет». Невже про ці махінації не було відомо різним контролюючим органам?
Коли в березні 2022 року український експорт зерна обвалився, світові ціни на нього суттєво зросли, за кукурудзу та пшеницю платили понад 400 євро за тонну замість 200-300 євро. Згодом та тлі роботи «зернового коридору» ціни знизилися, але все одно залишилися вищими, ніж до повномасштабної війни в Україні. У підсумку, європейські аграрії зараз продають свою продукцію за вищою ціною, ніж раніше, та отримують з цього чималі прибутки, наголошують експерти. Тож причини для протестів не такі вже й вагомі. Проте продаж навіть частини українського зерна на польському ринку відверто лякає місцевих фермерів, а влада напередодні парламентських виборів прагне за будь-яку ціну зберегти лояльність і підтримати їх. Хоч рішення про експорт української агропродукції має приймати лише ЄС, все ж Польща заборонила перетин кордону навіть для транзиту.
Країни, які виставили шлагбауми для української продукції, вимагали компенсації для своїх фермерів, ЄС погодився надати
100 мільйонів євро зі своїх фондів. Завдяки перемовинам між Єврокомісією, Україною та «п’ятіркою» Укрзалізниця відновила транзитне перевезення української сільгосппродукції через Польщу. А з 28 квітня, окрім чотирьох портів, знову запрацює як транзитний порт Коложбеч, де агропродукція з України перевантажуватиметься на кораблі для відправки до Африки. Пошук компромісу має згладити гострі кути, та навряд чи всі сторони залишаться задоволеними, бо, приміром, в листі до Єврокомісії п’ятірка згаданих країн пропонує внести до забороненого списку не лише зерно, а цілу низку інших продуктів.
На сповненому випробуваннями шляху натикаємося й на інші «камені». Днями посол Китаю у Франції поставив під сумнів суверенітет колишніх радянських республік, заявивши, що вони «не мають статусу в міжнародному праві». У МЗС Франції це викликало обурення, і воно оприлюднило заяву, в якій, зокрема, зазначено, що Китай має сказати, чи відображають ці зауваження його позицію…
Речниця МЗС Китаю Мао Нін не зволікала з відповіддю і зазначила, що після розпаду СРСР Китай був однією з перших країн, які встановили дипломатичні відносини з відповідними державами. І що деякі ЗМІ неправильно інтерпретують позицію КНР щодо українського питання.
Міжнародна підтримка України додає віри в те, що ми обов’язково поборемо нечисть, яка виповзла зі смердючої мокви. І ще більше посилюється вона, коли у стрій захисників України стають навіть іноземці. Керолін Норденгріп була депутаткою шведського парламенту з 2018 по 2022 рік, а нещодавно підписала контракт із ЗСУ та служитиме в 47-ій окремій механізованій бригаді «Магура». Керолін вже готується до відправлення на передову. Хоч попередні 15 років була політиком, після новин про трагедію в Ірпені, Бучі вона вирішила кардинально змінити життя. «Коли посол розповів мені, яка ситуація в Україні, я подивилася на свій недешевий костюм і подумала: що я тут роблю? Я ж військова! Через тиждень вже була в Україні», — розповідає Керолін.
Поряд з такими фактами ріжуть по-живому інші: навпроти Ейфелевої вежі в Парижі нещодавно «знайшлися» дві квартири, чотири апартаменти, два підвальних приміщення та паркомісця, власником яких є Лариса Чертюк — сестра Ігоря Коломойського. Також вона володіє замком, зведеним у XV столітті, поблизу французького берега Женевського озера, та господарськими будівлями й земельними наділами поряд з ним.
І, на превеликий жаль, не лише олігархи, шахраї найвищого штибу використовують війну для наживи, для задоволення свого непомірного апетиту. Менші у порівнянні з ними тварюки також висмоктують кров з тіла України. До числа цих ганебників варто віднести і всіх тих, хто ухиляється та переховується від служби в армії, чекаючи поки інші боронитимуть і до останнього стоятимуть за
Україну.