25 червня 2024 року стало історичним днем для нашої держави — розпочато процес перемовин про вступ України до Євросоюзу. Це передостання стадія євроінтеграції. Останній етап — схвалення рішення Радою ЄС, Європарламентом і підписання угоди. Саме найближчими роками нас чекає багато роботи в переговорному процесі. Скільки часу може тривати процес перемовин?
Шлях кожної країни до ЄС мав свою тривалість. За словами політтехнолога Віктора Тарана, мінімальний термін від початку перемовин до вступу склав рік і 11 місяців (Австрія, Фінляндія та Швеція). Максимальний — 7 років і 8 місяців (Хорватія). Більшість країн очікують вступу від 4 до 7 років.
Раніше вище керівництво ЄС висловлювало надію, що всі країни вступлять до Європейського Союзу до 2030 року. Україна, як і Молдова, з якою ми одночасно розпочинаємо переговорний процес, теж на це сподівається. І хоча багато експертів вважають, що ми остаточно ще не досягли європейських стандартів, однак більшість єдині в оцінці тривалості перемовин — від 5 до 7 років.
Відзначаючи початок переговорів з Європейським Союзом щодо майбутнього членства нашої держави, Президент Володимир Зеленський сказав: «…це означає, що Україна неодмінно буде повноправним членом Євросоюзу. Тепер питання в технічній роботі, адаптації нашої системи до ЄС і політичній волі Європи зробити європейський проєкт дійсно довершеним».
Що ж, продовжуємо наполегливо йти до Європи…
Тим часом минулого тижня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про створення в Україні військової поліції. Ставлення до цього документа неоднозначне, тому, власне, через суспільний розголос раніше законопроєкт уже був знятий із розгляду. Населення занепокоєне тим, що працівники нової структури матимуть право проникати в житло. Наскільки це буде правомірним? Чи боротиметься військова поліція з тими, хто ухиляється від мобілізації, і яким чином?
У проєкті вказано, що ця поліція забезпечуватиме правопорядок і військову дисципліну серед військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів; на військових об’єктах, у військових містечках; на вулицях і в громадських місцях; на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах тощо.
Юристи зазначають, що військовозобовʼязані — це також і цивільні чоловіки віком від 18 до 60 років. Тож юрисдикція військової поліції буде розповсюджуватися на значну частину громадян.
Що стосується проникнення в помешкання, то законопроєктом передбачається робити це лише в невідкладних випадках з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури. Якими будуть ці невідкладні випадки — побачимо.
Ще одна з найбільш резонансних тем останнього часу — економічне бронювання військовозобовʼязаних від мобілізації. Живемо нині в реаліях, коли дуже відчувається кадровий голод. У 2021 році кількість працюючих в Україні становила 11 мільйонів осіб, нині ж — на 27 відсотків менше. Останніми місяцями ситуація стала ще катастрофічнішою. Тисячі чоловіків звільнилися з роботи, аби не бути мобілізованим. Страждає виробництво, закриваються підприємства, зменшується сума сплачених податків.
Як пояснив голова Комітету з питань економічного розвитку ВР Дмитро Наталуха, економічне бронювання пропонують запровадити насамперед з метою стабілізації економіки і прогнозованості роботи реального сектору, тобто підприємств та організацій, які працюють в Україні і сплачують податки, з яких і фінансуються потреби Сил оборони.
Варто зазначити, що існує ще стратегічне бронювання, яке здійснюється безкоштовно. Якщо підприємство підпадає під певні критерії, то його можуть забронювати. Нині за таким принципом заброньовано понад 800 тисяч осіб.
В економічному бронюванні підприємство саме визначає, які співробітники для нього критичні. І за них воно готове сплачувати додаткові фінанси. Нині до Верховної Ради подано три законопроєкти про економічне бронювання. Серед пропозицій — сплата 20 тисяч гривень збільшеного військового збору за кожного заброньованого співробітника. Або ж — мінімальна заробітна плата такого працівника повинна бути не менше 36 тисяч гривень тощо.
Звісно, це поки що проєкти. Однак люди вже нарікають. Хто має гроші, по суті, може відкупитися від мобілізації?
Втім відмова від економічного бронювання теж не розв’яже проблему. Бо, вважають інші експерти, йдеться не стільки про відкуп, скільки про порятунок економіки. Відомо, що битви виграють люди, але війни виграють економіки.
Ситуація в країні складна. Людям допікає несправедливість, яку вони відчувають уже інтуїтивно, на рівні подиху чи що. Одні воюють, других з фронту в труні везуть, а треті, попри все, живуть для свого задоволення.
А нещодавно українців безмежно обурив скандал, у який вчергове втрапив нардеп Микола Тищенко. 20 червня у центрі Дніпра невідомі в балаклавах і камуфляжі напали на колишнього військовослужбовця бійця Дмитра Павлова. Він у цей момент мирно гуляв з дружиною та новонародженою дитиною. Як повідомлялося, перед нападом між Павловим і Тищенком та його охороною виникла суперечка. Після неї Павлова було затримано.
Згодом нардеп заявив, що приїхав до Дніпра нібито з метою викриття «ботоферм» та колцентрів, які займаються шахрайством.
Уже 25 червня у ДБР заявили, що депутату Миколі Тищенку повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі. У помешканні Тищенка провели обшук. Йому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Завершити, все ж, хочеться на позитиві. З російського полону вдалося повернути ще 90 наших захисників. Зокрема, додому приїхали захисники Маріуполя, ЧАЕС, тероборонівці та прикордонники. Серед них — шість воїнів із Хмельницької області.
Завтра, 28 червня — День Конституції України. Згідно з Основним Законом, наша країна — суверенна, незалежна, соціальна і правова держава. За це, власне, нині й воюємо проти російської агресії. І символічним видається те, що офіційні перемовини про вступ до Євросоюзу розпочалися фактично напередодні головного державного свята. Якби ж то разом із цим справдилися всі наші надії та сподівання.
Gismeteo 
