Схоже, українські політики претендують на «почесне» місце у книзі рекордів. «Мордобиття» (і не тільки «мордо») настільки останнім часом захоплює владних мужів, що без цього, наче чогось уже й не вистачає. Не працюється, і все. Даремно, що світ знизує плечима, регоче або крутить пальцем біля скроні, спостерігаючи за міцними стусанами, «акробатичними випадами» біля парламентської трибуни чи в інших місцях, де вирішує долю держави її еліта. Даремно, що Москва з насолодою потирає руки та оскалює зуби, коли «хохли» чубляться.
Аби здолати неприятеля, суперника не кулаком, а словом, потрібна не одна звивина у мізках. І їх, звивин, за гроші не купиш. Через те, мабуть, і набув популярності у верхах більш надійний «аргумент».
Вже напевно шокована такою поведінкою українських високопосадовців Європа. Та все ж Єврокомісія на початку 2016 року запропонує Раді ЄС та Європейському парламенту внести Україну до списку країн, громадяни яких, за наявності біометричного паспорта, зможуть в’їжджати в Шенгенську зону на короткий термін. Але щоб це сталося, Київ повинен виконати п’ять зобов’язань, які дали Президент та Прем’єр. Тобто — у першому кварталі 2016 року має ефективно запрацювати Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура; треба змінити закон про прокуратуру щодо формування цієї Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; повинна запрацювати Національна агенція з питань запобігання корупції; необхідно внести зміни до Закону про агенцію з повернення активів і управління ними та відповідні зміни до Держбюджету. Крім цього, треба докласти зусиль, щоб у Трудовому кодексі з’явилася норма про заборону дискримінації. Виконати ці та деякі інші вимоги буде непросто. А, зважаючи на те, що часто в парламенті виникають непорозуміння, які завершують кулачними боями, плескати в долоні з приводу безвізового режиму ще зарано. Радше треба молитися за розсудливість наших політиків, їхнє взаєморозуміння та налаштованість на конкретну роботу.
Цієї конкретики і злагодженості потребує нині робота над Державним бюджетом. Жодна з політичних сил не підтримала новий проект Податкового кодексу, що мав би вступити у силу з 1 січня 2016 року.
Впродовж багатогодинного обговорення депутати і спікер розкритикували урядові проекти. Традиційно прийняття річного бюджету дотягує до новорічної ялинки. Але якого дня його “народять”, допоки важко сказати. Тим часом під стінами Верховної Ради аграрії виставили відрізані голови ВРХ, як прямий натяк на те, що в разі відміни спецрежиму оподаткування (що передбачає новий Податковий кодекс) тваринництво піде під ніж…
Бюджетна епопея триває. Уряд і парламент погрузли в чварах. З одного боку на них тисне не згодний з новим оподаткуванням бізнес, який змушують платити більше, а з іншого — зовнішні кредитори, без яких, як відомо, бюджетну дірку ніяк не вдасться залатати. МВФ вже заявив, що ухвалення Держбюджету, параметри якого не відповідатимуть цілям програми Фонду на 2016 рік і середньострокову перспективу, призупинить співробітництво з Україною та, відповідно, її міжнародне фінансування. А такі заяви важчі, ніж фізичні удари. Допоки депутати зійшлися на тому, що все ж таки прийматимуть бюджет, але на старій податковій базі з коригуванням показників, прийнятними для Фонду. Та чи в кінцевому результаті ми отримаємо життєздатний документ, який задовольнить усі сторони, невідомо.
А ось рішення України не виплачувати Росії борг 3,5 мільярда, мабуть, таки полоскотало нерви сусідам. І в 2013 році, і тепер, більшість українців сприймає ці кошти, як хабар Януковичу від Кремля за відмову від євроінтеграційного курсу. Незважаючи на сумнівну допомогу цих мільярдів для розвитку України, ще влітку 2015 року Київ все-таки запропонував реструктуризувати борг. Через відхилення пропозиції з 18 грудня виплати боргів на загальну суму 3 мільярди 582 мільйони доларів на користь російської сторони зупиняються – або до моменту прийняття пропозиції України, або до прийняття відповідного судового рішення.
Крім цього, Кабмін вирішив розпочати товарну блокаду окупованого Росією Криму. Через 30 днів будуть припинені поставки товарів і послуг. Під заборону поки не потраплять особисті речі у ручній поклажі і соціально значущі товари. Не пошириться дія товарного ембарго на гуманітарну допомогу.
Минулого тижня приємна новина прилетіла з Польщі, яка відкриває кредитну лінію на суму мільярд євро для стимулювання торгового обороту між нашими країнами. Також поляки нададуть Україні 100 мільйонів євро кредитної допомоги для реалізації прикордонних проектів – відкриття спільних пунктів пропуску, модернізації міждержавних переходів. Окрім цього, за словами прем’єра Яценюка, Україна і Польща можуть продовжити переговори про постачання електроенергії з Хмельницької АЕС до цієї сусідньої держави та втілення проекту «Інтерконектор», який об’єднає газові системи і дозволить Україні купувати 8 мільярдів кубічних метрів газу на рік, щоб зберегти енергобезпеку вже до 2020 року.
Gismeteo 
