У сесійній залі Хмельницької міської ради відбулося урочисте зібрання, присвячене тридцять п’ятій річниці з дня заснування Народного руху України.

Відкрив захід голова ветеранів-рухівців і борців за незалежність Лев Бірюк, швидко обрали президію, до якої увійшли заступник Хмельницького міського голови Михайло Кривак та Летичівський селищний голова Ігор Тисячний, встановили регламент роботи й розпочали збори.
На початку Лев Бірюк коротко пригадав хвилюючі дні кінця вісімдесятих на Хмельниччині, участь кожного із присутніх у залі в протистоянні московському «центру» та київським і місцевим комуністам, а також заслуги тих, кого вже нині немає серед живих. Пам’ять героїв російсько-української війни, пам’ять нескорених рухівців вшанували хвилиною мовчання, після чого засідання набуло досить жвавого характеру, бо як завжди — РУХ у русі.
Майже всі запрошені підказували цікаві історичні деталі головуючому прямо з місця, допомагаючи тим самим більш точно пригадати буремні події становлення народної демократії в області. В ці хвилини очі людей старшого віку на мить ставали молодими, з’являлися усмішки, наче тільки вчора вони з плакатами і транспарантами кричали в гучномовці проукраїнські гасла, сповіщаючи кінець радянської влади.
Завершуючи вступну частину, Лев Васильович привітав усіх з 35-ю річницею створення Народного руху, бо це саме той фундамент, на якому розбудувалися усі націонал-демократичні партії України.
Від імені Олександра Симчишина та від себе особисто ветеранів-рухівців привітав заступник міського голови Михайло Кривак.

Михайло Кривак коротко назвав головні віхи того історичного процесу в краї, завдяки якому Україна й стала незалежною, суверенною державою, зазначивши, що в установчому з’їзді в Київській політехніці у 1989 році від Хмельниччини брали участь 28 делегатів. Михайло Михайлович підкреслив, що саме завдяки відважним людям, які протестували, оголошували голодування наприкінці 1980-х, сиділи по тюрмах, таборах та психлікарнях у глибокі радянські часи, була проголошена наша Незалежність. Тому він дякував від імені більш молодшого покоління усім за сміливість і відвагу, за те, що боролися і не мовчали, хоч добре розуміли чим ризикують.
За дорученням міського голови він вручив цінні подарунки та відзнаки за високий патріотизм, жертовність та подвижництво в національно-визвольному русі 1989-1991 років, впровадження європейських цінностей і демократії в Україні ветеранам Народного руху, незламним борцям за волю народу в радянський період.
Також зі словами привітання звернувся діючий голова обласного осередку НРУ Станіслав Мельник: «Сьогодні в цьому залі нас зібрала значуща подія, жодна політична сила в нашій державі зараз не може заявити, що їй більше років, ніж Руху. В ті дні Київська політехніка була вщент заповнена саме такими людьми, які присутні зараз у залі. Дуже швидко було створено 280 осередків політичної організації по всій Україні, яких на з’їзді представляли понад тисячу сто делегатів, вперто налаштованих здобути Незалежність. Але офіційно, в період горбачовської перебудови РУХ мав назву «за перебудову», щоб московська влада не зразу второпала про що йдеться насправді. На жаль, нині наша боротьба полита кров’ю Героїв, гинуть наші діти, онуки, віддаючи життя за волю народу. І все ж агресору зламаємо хребет. Люди, громади не залишаються осторонь війни. От напередодні наша хмельничанка двадцятивосьмирічна військова, яка несе службу на одному з напрямків, попросила зустрічі з міським головою, і вже за результатом перемовин повезла у свій підрозділ 40 дронів від Хмельницької громади. Бо зараз діє лише одна політична сила — українці, спільна задача — Перемога. Так, нам важко було у 80-х, але тим, хто сьогодні в окопах, набагато важче».
Станіслав Мельник передав вітання від голови політичної партії «Народний рух України» Андрія Корната.
На завершення зборів Лев Бірюк ще раз нагадав учасникам, що відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті», члени НРУ до 24 серпня 1991 року визнані борцями за незалежність України.