Котрий день українці «прозрівають» від результатів е-декларування. Гроші, активи, антикваріат, дорогі годинники, святі мощі, колекції вин – статки українських чиновників шокували не лише співвітчизників. Західна преса вражена заможністю українських «слуг народу» не менше нашого. Більше всього закордонних колег дивує те, що у такій злиденній, жебрацькій країні як Україна, влада живе настільки добре, безмежно жируючи.
Чиновники і нардепи Хмельниччини не стали винятком з правила. Наприклад, цілком сито почуває себе голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук. Президентське гасло «Жити по-новому», судячи з усього, пан Корнійчук зрозумів правильно. Про це, власне, і свідчить його декларація.
Почали рахувати земельні ділянки сім’ї Корнійчуків. Скажу відразу, пальців не вистачило, тож покликав колег, аби допомогли. Усього Олександр Олександрович задекларував шістнадцять земельних ділянок, загальною площею 1209271 метр квадратний (або майже 121 гектар). Скажемо відверто, на великого латифундиста пан Корнійчук не тягне, але як для чиновника і екс-нардепа — зовсім непогано. До цих плантацій, звісно ж, пасували б кілька десятків кріпаків, але, на жаль, чи на щастя, часи уже не ті. Можна лише порадіти, що наші слуги народу так добре забезпечені родючою земелькою. У важкі часи голодними вони точно не залишаться. Звісно, земельні наділи пана Корнійчука можуть викликати обурення в атовців, інших людей, які роками не можуть вибити собі клаптик землі для ведення господарства. Але насправді, усі невдоволені є ніким іншим як «агентами Кремля» і провокаторами. Словом, хто не з нами — той проти нас. Не можна заздрити пану Корнійчуку і дестабілізовувати цим ситуацію в області. Краще вірити і сподіватися: буде добре першій особі області – настане краще життя і для черні, тобто подолян. Можливо! Колись!
Сім’я Корнійчуків, як записано у декларації, має дві скромні квартири: 49,7 квадратів у Старокостянтинові і таку ж за площею квартиру «в Україні». Де саме розташоване це житло, записане на дружину губернатора, чомусь не зазначено. Можливо, у Києві, тож Олександр Олександрович вирішив не хизуватися хоча і скромними, але столичними метрами. Чи інші варіанти — «Старкон» він вважає не Україною, коли одну квартиру задекларував у місті над Случем, а іншу — в Україні.
У декларації зазначені чотири житлові будинки: 394,9 кв. м у Сахнівцях, 239 квадратів у Старокостянтинові і там же ще два маленькі будинки по 65 і 99,5 квадратів. Є ще незавершена «хатинка» на 385,8 квадратів у тому ж Старокостянтинові, яка записана на Оксану Корнійчук. Впевнені, що це житло найближчим часом буде добудоване, адже, як прогнозують експерти і всілякі екстрасенси, поки не світять дочасні вибори в Україні, і парламентські і президентські, для ведення капітального будівництва у чиновників дуже сприятливий час. Із нерухомості ще задекларовано сімнадцять об’єктів нежитлових приміщень, 222,8 квадрата напівпідвального приміщення у Хмельницькому і нежитловий будинок у Старокостянтинові на 479,7 квадрата.
Автопарк у родини голови облдержадміністрації теж нівроку. Олександр Олександрович їздить на Renault Kangоо 2008 року випуску і Mitsubishi Pajero W того ж року виробництва. Дружина губернатора кермує автомобілями Fiat Doblo (2007 року), Opel Vivaro (2007 року) і Toyota Land Kruiser (2013 року). На жаль, пан Корнійчук не зазначив вартість автотранспорту в декларації. У нас, звісно, жаба не є священною «твариною», але ми підрахували загальну вартість автомобілів губернатора, оперуючи середньозваженою ціною цих авто на ринку (вживаних). Автопарк сім’ї Корнійчуків коштує майже 2,5 мільйона гривень.
Пан Корнійчук є кінцевим бенефіціаром виробничо-комерційної фірми «Заріччя». В Олександра Олександровича на банківському рахунку в «Укрсиббанку» лежить 62117 гривень, у його дружини — 291076 гривень.
А от готівкою сім’я Корнійчуків «в матрацах» тримає справді чималі суми: 100 тисяч доларів і 9 мільйонів гривень. Ще 120 тисяч євро дружина Олександра Корнійчука позичила третім особам. Чесно кажучи, не знаю, як пан Корнійчук спить ночами. Тримати вдома таку суму коштів – це постійний стрес. Добре, що у чоловіка є чимало будинків і квартир, де можна заховати такі багатства й скарби.
Чимало розмов влада області веде про інвестиції в Хмельниччину. І так заманювали інвесторів, і сяк, а багатії не поспішають вкладати гроші в наш край. Може, інвесторам надійшов чіткий сигнал – губернатор тримає готівку вдома? Це означає те, що керівнику області нікуди вкласти гроші. А ми нарікаємо на відсутність інвестицій! Та ж ось вам свій, рідненький, інвестор.
А тепер найголовніше – доходи. Тут все скромніше скромного. 5199 гривень – страхові виплати Оксані Корнійчук, 109172 гривні – дохід від відчуження майна і 57526 гривень… допомога по безробіттю Олександру Олександровичу. Якось ніяково і дивно, чесно кажучи: у людини мільйони під подушкою вдома, а вона не гребує державну допомогу отримувати.
Мабуть, на Хмельниччині зараз так мало безробітних, що спробуй знайди когось, аби «всунути» йому державну допомогу! Народ у нас гордий, подачок від держави не хоче. Соціальні служби бігають по вулиці, шарпають людей за рукави і благають не відмовлятися від державної допомоги. От Олександр Олександрович і вирішив взяти удар на себе – погодився на ті жалюгідні копійки з... держбюджету, аби не принижувати решту подолян дріб’язковою милостинею.
Хтось, звісно, може сказати, що ми перебільшуємо і перекручуємо ситуацію. Ну, є у людини гроші і все решта, він же не вчора народився, тим паче, як модно зараз казати: «прийшов із бізнесу». Може й так, але декларації пана Корнійчука, наприклад, за 2012 чи 2013 роки, коли він був нардепом, зовсім не демонструють потужне економічне зростання голови облдержадміністрації. Хтось скаже – заощадив, накопичив, зекономив. Можливо, дотримуючись режиму жорсткої економії і… дієти. Але, як казав класик: «Не вірю!»
Загалом же пана Корнійчука варто похвалити – задекларував, начебто все, чесно і відверто. Він нічим не гірший і не кращий від решти декларантів. Може, трохи скромніший, бо ні тобі антикваріату ніякого, ні святих мощів чи колекції шпаг ХVII століття, як у деяких діячів. Єдине – швейцарський годинник Breguet за 160 тисяч гривень, куплений Олександром Олександровичем у далекому 2012 році. Має ж людина хоч чимось тішити своє «его»!. А смаки бувають різні. Для когось «баловство» – дорогий годинник, а для когось кілограм гречки чи недорогих цукерок (при пенсії 1200 гривень).
Тут деякі декларанти почали скаржитися, що народ, і особливо журналісти, почали копирсатися в їхніх віртуальних статках. Не варто, шановні чиновники, ображатися на людей і «писак». Все закономірно – ви публічні особи і перебуваєте у центрі суспільної уваги. А, як гласить американська приказка: «Чим вище мавпа вилазить на дерево, тим краще видно її червоний зад».
І ще. Беріть, панове слуги українського народу, приклад зі своїх європейських колег. Зустрічаючись із простим людом, вони шанобливо звертаються до нього: «Мої годувальники!» При цьому ніколи не забуваючи, хто дав їм владу і за рахунок чиїх податків вони живуть. Бо влада — не власність, влада — це служіння. А головний опонент влади був і є — народ. Тож не забувайте про це, Олександре Олександровичу.
І наостанок. Е-декларування не що інше як своєрідне випускання пари, яка до межі накопичилася в українському суспільстві.
Від редакції: Про інших «слуг народу» і синів землі подільської та їхні «кровно» зароблені статки, скарби і майно читайте у наступних номерах «Подільських вістей».
Gismeteo 
