Почнемо з банального: економіку потрібно відроджувати. Перебування половини, а може, й більше бізнесу «в тіні» аж ніяк не дозволяє прогнозувати світле майбутнє нашої держави. Підвищення мінімальної заробітної плати з нового року до 3200 гривень — це один із кроків до детінізації. Принаймні так вважає прес-секретар уряду Дмитро Столярчук. Він опублікував чотирнадцять «плюсів» цього рішення, де детінізація та легалізація зарплатні виглядають вкрай сумнівними наслідками. Інші можливі зміни — зростання надходжень до місцевих бюджетів, зменшення дефіциту Пенсійного фонду, створення ресурсу для внутрішнього споживання тощо — більш ймовірні. Але ж чому збільшення мінімалки викликало таку полеміку?
Передусім — звідки взялася ця цифра? Чому не 3,5 тисячі? Або не 3,1? Або взагалі — 3,14? Різноманітні нумерологи та піфагорійці, які вкрай шанобливо ставилися до числа пі, побачили б у цьому божественний промисел та магію небесних сфер, пояснили б, що відтепер світова гармонія захищатиме Україну… По-друге, а не спричинить підвищення мінімалки інфляцію? По-третє, як же це вплине на «тіньову» економіку, примусивши її вийти на світло? Зважаючи на те, що рішення практично не впливає на бюджетну сферу (майже всі категорії бюджетників мають зарплатню вищу за цю цифру) та промисловість (офіційно на Хмельниччині виробничники отримують 5,2 тисячі в середньому), цікаво, що робитиметься у підприємництві. Саме вони в нас створюють левову частку «тіні». Аби зрозуміти думку цього прошарку населення, ми звернулися до голови регіональної ради підприємців Хмельницької області Наталії БЄЛЯКОВОЇ.
— Пані Наталю, як ви ставитеся до рішення влади підвищити мінімальну заробітну плату?
— Безумовно, підвищення рівня мінімальної заробітної плати сприятиме подоланню бідності населення та збільшенню надходжень до бюджету, наповненню Пенсійного фонду та забезпеченню реалізації соціальних гарантій держави перед населенням. З іншого боку, прив’язка «мінімалки» до прожиткового мінімуму та механізм його розрахунку вже давно потребують перегляду та нового підходу. Для підприємств бюджетної сфери проблем, скоріш, не виникне, а от представникам малого бізнесу буде дуже нелегко виконати запропоновані норми. Бізнесу доведеться обирати, де шукати резерви — у підвищенні продуктивності праці за рахунок модернізації виробництва, що саме по собі потребує додаткових коштів, або за рахунок скорочення некваліфікованої робочої сили, яка поповнить лави безробітних на ринку праці та буде потребувати додаткових соціальних виплат з боку держави. Найгірший сценарій — це поглиблення неформальної зайнятості населення та закриття підприємств.
— Тобто ви вважаєте, що 3200 не тільки не сприятиме «детінізації», як сподівається уряд, а навпаки може її поглибити?
— Виходу з «тіні» сприяють лише зрозумілі правила гри на ринку, прогнозоване оподаткування, привабливі ставки за кредитами та сприятливі умови для ведення бізнесу, а також стимулювання створення робочих місць. У нашій країні склалася традиція сприймати рівень встановленої урядом мінімальної зарплати як сигнал для бізнесу про необхідність підвищення рівня сплати податків.
— Але ж торік влада зменшила ставку єдиного соціального внеску вдвічі. Що, пані Наталю, бізнесу цього мало, що йому ще треба?
— Ні, зі ставкою — це був правильний та гарний крок. Але штучне підвищення мінімальної зарплатні без стимулювання виробництва та розвитку підприємництва лише спровокує інфляцію, зробить кредити ще дорожчими. Разом із тим, навіть за цих умов Україна залишається привабливою для іноземних інвесторів, які планують розмістити виробництво та використовувати нашу робочу силу.
— Ви вважаєте, що буде зростання темпів інфляції? Але ж державі не потрібно друкувати гроші для виплат бюджетникам, бо вони ж й так отримують більше за цю цифру. Які причини для інфляції?
— Збільшення грошової маси на руках населення викличе зростання цін, адже частину збільшення видатків на оплату праці роботодавці будуть змушені відобразити у підвищенні цін на продукцію. Стрімке зростання мінімальної зарплати підвищує рівень середньої зарплати та збільшує податкове навантаження для бізнесу на оплату праці. Як результат — зростання цін для споживачів.
— Добре, поглянемо на проблему з іншого боку. Ви хочете сказати, що в нас багато людей отримують зарплатню нижчу за 3200, тобто «чистими» близько 2500? Хіба багато в області таких, якщо офіційна середня зарплатня нині близько чотирьох тисяч? У чому ж тоді проблема платити її легально?
— Враховуючи існуючу в країні систему субсидій та соціальних виплат, людині вигідно отримувати зарплату в «конверті». Потрібні системні зміни в суспільстві, коли офіційне працевлаштування та легалізація бізнесу дають більше гарантій та можливостей для розвитку людини як особистості, сприяють стабільному економічному зростанню країни та добробуту населення.
Штучним підвищенням мінімальної зарплатні, не обумовленим економічним зростанням держави, з «тіні» нікого не витягти!
— А якщо після встановлення нового мінімуму запровадять вкрай жорсткий контроль за виконанням і суворі санкції за невиплату легальної зарплати на новому рівні? Якщо бізнес не розуміє пряника, то, може, варто батога застосувати?
— Ще глибше бізнес піде в «тінь». Деякі підприємства взагалі можуть закритися, чим тільки поглибиться криза на ринку праці та збільшаться регіональні диспропорції у рівні доходів населення.
— А навіщо тоді ця урядова ініціатива? Може, це якось пов’язано з субсидіями?
— Запропонована урядова ініціатива є необхідністю компенсувати багаторічне відставання мінімальної зарплати від середньої та наближення їх співвідношення до існуючого в країнах ЄС. Встановлення «мінімалки» на рівні 3200 гривень має на меті подолання бідності населення країни та активізацію споживчого попиту. Відновлення соціальної функції зарплати є важливим кроком на шляху вдосконалення формування нових підходів до оплати праці в Україні. В подальшому очікується зменшення потреби населення в субсидіях, адже їхній розмір залежить від доходу. Крім того, підвищення рівня мінімальної зарплати у 2017 році має покращити загальний імідж країни на міжнародному рівні та забезпечити додаткові бюджетні надходження для виконання підвищених соціальних зобов’язань. Можливість виникнення проблем необхідно нівелювати конкретними кроками підтримки розвитку бізнесу та створення робочих місць на тлі суттєвого зменшення частки бюджетного фінансування в державі та підвищення рівня довіри в суспільстві.
Gismeteo 
