Спостерігаючи грабунок громадян здирницькими тарифами, стрімкий потік заробітчан, які полишають терени Вітчизни, якось і не віриться, що все в нас гаразд. Що поступово приходить давно обіцяне «покращення». Між тим, на колегії обласної державної адміністрації, що розглянула, серед інших, і питання соціально-економічного розвитку за минулий рік, звучали здебільшого бравурні мелодії. Як у тій пісеньці Леоніда Утьосова: «Все хорошо, прекрасная маркиза»! Усе гаразд. Зростаємо! Пригадалися святкові пленуми радянської доби. Так, погоджуся, цифри можуть потішити чиновників: промисловість, агросектор, будівництво тощо «у плюсах». А якщо поглянути трохи глибше, зазирнути, так би мовити, в динаміку процесу?
Розпочав звітувати про розвиток краю голова облдержадміністрації Олександр Корнійчук, продовжили всі його заступники — показники тішать. Справді, погодимось: торік ми зросли, але чи виборсалися з прірви, в яку закинула нас нинішня влада? Поглянемо, чи довго ще вилазитимемо з цієї ями. До прикладу, аграрії торік показали зростання на 7,5 відсотка. А знаєте, як глибоко вони впали позаторік? Куди завело їх нинішнє керівництво? Падіння в 2015-му становило 12,7 відсотка! Так що з цієї прірви нам ще мінімум рік видряпуватися, якщо збережуться нинішні темпи.
Про промисловість годі й говорити. Так, торік зростання становило, як прозвітував Олександр Корнійчук, 4,5 відсотка (до слова, за уточненими даними статистиків, навіть 4,7). А чому глибини цієї ями не проаналізовано? Куди попервах закинули наших виробничників, чому жодним чином не згадано? Повідомимо: позаторік промисловість впала на 4,3 відсотка. А у 2014-му ще на 2,2.
У 2013 році спостерігався спад на 2,4 відсотка. Аби навіть вийти на рівень п’ятирічної давнини, виробництву ще нарощувати й нарощувати показники. Подолано лише половину падіння.
Про інвестиції взагалі смішно говорити. Навіщо влада чіпає цю тему? Ми вже писали (див. «ПВ» 16 лютого, №№ 18-19, «Рейтинг, вперед, кроком — руш!»), як чиновники хотіли завести в оману загал з інвестиційними рейтингами. Й знову за цю ж тему узялися. Здається ж, мовчати треба з ганебним показником у 167,2 мільйона доларів на 1 жовтня минулого року. Бо знаєте скільки було інвестицій на початок 2015-го? 189,1 мільйона! А на початок 2014-го? 224,5 мільйона! Третина інвестицій зникла. Розчинилася за нинішнього керування. Тікають-драпають інвестори з Хмельниччини. Днями будуть підсумки за рік — поглянемо і, як обіцяли, надрукуємо, як же вкладаються кошти в наш край.
Слів, багато гарних слів чутно було на колегії. Із справами гірше. Та й іноді дивні діалоги відбувалися. З трибуни пролунав звіт про дитяче харчування в навчальних закладах. В середньому на дитину припадає 7,2 гривні. Ситуація на Деражнянщині найкраща — 16 гривень. А в Ярмолинецькому, Новоушицькому, Городоцькому та Білогірському районах найгірша — 4-5,5 гривні. Підняв голова представника Ярмолинеччини та спитав: чи можна прогодувати на таку суму школяра? Скільки ви даєте грошей своїй дитині в школу? У відповідь пролунало: моя дитина вже закінчила школу. «Щасливий!» — подумалось.
P. S. Вам здається, що стаття не має логічного закінчення? А я міркую, що наведена розмова не закінчена. Бо це вже все: пролунало запитання — отримана відповідь. І крапка. Ви щось зрозуміли? Ви задоволені? Згадався ще один діалог між чиновниками, про який раніше згадували на шпальтах газети:
— Чому немає інвестицій?
— Бо немає інвесторів.
Отак вони спілкуються. Якоюсь своєю бюрократичною мовою, відмінною від загальнолюдської. Хваляться здобутками, коли треба бити на сполох. До прикладу, в Летичівському, Полонському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському районах не проведено, як зазначалося на колегії, жодної закупівлі за системою PROZORRO. Чи це не наводить на роздуми, як витрачаються бюджетні кошти. Або те, що понад шість сотень населених пунктів області мають проблеми з питною водою. Згадали на колегії — і все. Бравурних маршів поменше б, а реальної роботи побільше.
Gismeteo 
