Наше село Хребтіїв, що на Новоушиччині, дуже мальовнича місцина, бо розкинулося над самісіньким Дністром. А ще — це мала батьківщина знаменитого вченого Є. Б. Патона. Але зараз Хребтіїв занепадає.

Якщо колись тут працювало три магазини, то зараз немає жодного. Хліб завозять двічі на тиждень за сорок кілометрів, а товарів першої необхідності взагалі немає де купити. Ми навіть зверталися з проханням допомогти розв’язати цю проблему до облдержадміністрації, на що звідтіля відповіли, що в даний час бажаючих відкрити в селі магазин немає.
Біда й з дорогами. Торік завезли вісім чи десять машин жерстви, яку просто висипали на купи. Пішли дощі, й вода все змішала із землею. До нас навіть приїжджали комісії з району й обіцяли, що вулиці будуть підсипані, але цього так і не сталося. Отже, виходить, що кошти залишилися неосвоєними, а ми — з ямами в коліно.
Добре, хоч маємо в Хребтієві медпункт, але тривалий час там не було медпрацівника. Працювала лише санітарка на 0,25 ставки. Тепер медпрацівник є, а посаду санітарки скоротили, бо, бачте, не вистачає коштів. І це в той час, як в апараті голови ОТГ О. Московчука є можливість утримувати чотирьох заступників.
На посаді в.о. старости села працює О. О. Лапчук, житель села Песець, яке розташоване за 40 кілометрів від нас. Хороша, скажемо вам, людина: все обіцяє, от тільки результатів роботи не видно. Ніколи не бачимо в окрузі й депутата районної ради О. О. Сімченка. Тепер чекаємо, коли нарешті відбудуться вибори сільського старости. Все плекаємо надію, що, може, хоч він, нова людина, зуміє бодай трохи поліпшити побутові умови для своїх земляків.