У шахах і шашках термін цугцванг означає таку ситуацію для гравця, при якій кожний наступний  хід погіршує його позиції. Аналогічний термін останнім часом використовують і для політичних гравців, котрі попадають у цугцванг через необдумані або слабкі політичні рішення.

23 лютого відбулись установчі збори громадської ради при Хмельницькій ОДА (про них дещо пізніше), поскільки підійшла до закінчення каденція попередньої ради, обраної в 2014 році за, тоді виконуючого обов’язки голови ОДА, Олександра Симчишина. «Стара» громадська рада, перейшла у спадок до Михайла Загородного, а пізніше до Олександра Корнійчука. Сформована вона була безпосередньо після Революції гідності, що значною мірою відбилось на її складі, завданнях та методах діяльності. Громадські ради, як консультативно-дорадчі органи при державних органах влади, покликані здійснювати контроль за діяльністю органів влади, при якому вони створені. І якщо майданівець Симчишин не відчував жодного дискомфорту в роботі з таким партнером, то для наступника Загородного — Корнійчука — «обійми» громадської ради взагалі здалися зашморгом на шиї.
Ще до призначення Олександра Корнійчука на посаду голови ХОДА, реагуючи на чутки з Києва про лобіювання такого призначення заступником керівника адміністрації Президента — Віталієм Ковальчуком, з яким Корнійчука поєднує спільна партійна діяльність, понад п’ятдесят керівників та представників громадських організацій, значна частина яких входили до складу громадської ради, звернулись до Президента України Петра Порошенка з проханням «не проводити черговий експеримент над хмельничанами та в жодному разі не призначати його на цю важливу  господарсько-політичну посаду».
Під гарантії Ковальчука, Корнійчук все-таки зайняв крісло очільника області. Представляв апарату ОДА новоспеченого губернатора все той же Ковальчук, а не Президент чи Прем’єр-міністр, як це відбувається зазвичай. Під час інавгурації вийшов казус — група громадських активістів зажадала зробити свою заяву та озвучити текст листа до Президента. Ковальчук пообіцяв після представлення надати їм слово, але, обманувши, закрив збори, і охорона Ковальчука блокувала активістів, котрі спробували прорватись до трибуни.
Перша і остання зустріч голови ОДА — Корнійчука з громадською радою відбулась у нервовій для нього обстановці, відчувалось що спілкування з громадськістю даються йому важко. На всі запитання-пропозиції членів ради замість голови ОДА відповідали його заступники, яких він завбачливо привів із собою, і тому в громадськості склалося враження про некомпетентність новопризначеного голови та незнання проблем області, а про їх розв’язання взагалі не йшлося, що врешті-решт викликало гомеричний сміх у присутніх. Єдине, що запам’яталось, — це обіцянка «навести лад з лісами».
Наступна зустріч очільника області відбулась на 100 днів його роботи на посаді і виявилась не набагато продуктивнішою. Тому в подальшому губернатор прагнув ігнорувати раду, і взаємні стосунки між ОДА та громадською радою при ній відбувались через його заступників.

Громадська рада  працювала досить системно: щомісяця відбувалися засідання правління ради, на яких напрацьовувались питання порядку денного і через два тижні проводилися засідання ради, на яких ці питання розглядались та приймались відповідні рішення. А між засіданнями йшла кропітка та не дуже комфортна робота з вивчення проблемних питань.
Треба розуміти, що громадська рада працює повністю на ентузіазмі своїх членів, за рахунок їхнього вільного часу та коштів на відміну від громіздкого апарату ОДА, робота якого не завжди відповідає затратам з Державного бюджету на його утримання, а питання, які піднімались на громадській раді, є важливими для регіону, але чомусь не дуже цікавили голову ОДА.
До них відноситься, зокрема, і питання люстрації,  керівників управлінь та департаментів ОДА, які напрочуд вдало перекочували зі злочинної влади в післямайданівську і чомусь  прекрасно відчувають себе при Корнійчуку.
Це — «чомусь»,  розкрилось на колегії Хмельницької ОДА, під час якої губернатор зробив подання на нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України діючого мера Волочиська Констянтина Черниченка, який, за даними Єдиного державного реєстру громадських формувань, знову чомусь, і зараз є головою Волочиської районної партійної організації Партії регіонів. З усіх членів колегії, різко заперечив щодо цього подання лише голова громадської ради при ОДА і за громадською посадою член колегії ОДА — Алім Міщук. “Ця людина особисто організовувала підвезення “тітушок” до Маріїнського парку, забезпечувала харчування прихильників тодішньої влади, котрі  представляли  Антимайдан.
А вже через тиждень, 1 грудня 2016 року, Хмельницька обласна адміністрація відмовила у підтримці подання ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» щодо нагородження орденом княгині Ольги III ступеня Бондарчук Тетяни Володимирівни, відомого волонтера, дружини  Героя Небесної Сотні  і Героя України.
Інші питання, що порушувались громадською радою, були екологічні: випробування на Хмельницькій АЕС режимів маневрування  енерго-
блоками, проти яких, як дуже небезпечних, категорично виступила профспілка працівників-атомників; забруднення річки Південний Буг у 2015 році, яке повторилося в 2016; безконтрольна або прикрита сумнівними  дозволами департаменту екології ОДА вирубка лісів в області та встановлення бочок по випалюванню деревного вугілля; кримінальні безчинства в Національному природному парку «Подільські Товтри».
Жахливий стан доріг в області та відповідальність за це керівників облавтодору, питання рейдерських захоплень промислових об’єктів області, а саме: хмельницьких хлібозаводів, Полонського та Шепетівського гранітних кар’єрів, спроби заміни Києвом ефективного керівника Нігинського кар’єру постійно були в роботі ради та нею контролювались дії правоохоронців, судів та державної виконавчої  служби з цих питань.
Це лише невелика частина роботи громадської ради при Хмельницькій ОДА і результати цієї роботи були б значно вагомішими, коли б над цими та іншими питаннями, що не попали в поле зору ради, була спільна з владою, робота. На жаль, самовпевнена, не зовсім кваліфікована, з підвищеною самооцінкою, обласна влада, замість партнерства з ініціативною громадською радою, зайняла  позицію її несприйняття, а часом і конфронтації.
І тут ми повертаємось до події, з якої почали цю статтю, а саме до установчих зборів нової, зразка Корнійчука, громадської ради.
Справа в тому, що громадські ради при державних органах обираються згідно з вимогами Постанови № 996 на два роки. Тож не використати таку нагоду, щоб не допустити в новий склад громадської ради ініціативних членів старої та позбутись незручного члена колегії ОДА, Корнійчук не міг.
Для цього була створена ініціативна група по організації установчих зборів з формування нового складу громадської ради, підконтрольна підлеглим Корнійчуку чиновникам з ОДА, яка забракувала 56 комплектів документів з 214, що були подані до неї, створивши таким чином ядро в кількості біля 80 учасників, які і мали привести в раду 35, визначених Корнійчуком, членів новостворюваної ради.  Абсолютна більшість пакетів з 56 була забракована з порушенням законодавства України про громадські об’єднання та формування. Так 20 суб’єктів були не допущені до участі в установчих зборах з причини їх реєстрації за межами Хмельницької області, ще майже 30 — через нібито неповний пакет поданих документів, хоч їх мали б повідомити про неточності та надане право на їх усунення, так як вимагає Постанова, а з інших пакетів просто пропали документи. Забракованими виявились документи якраз майданівських організацій, та ГО, що входять до старої громадської ради,  зокрема ГО «Хмельницький Майдан», ГО «Податковий Майдан», ГО «Підприємці Поділля», яке делегувало діючого голову громадської ради Аліма Міщука. Усі представники діючої громадської ради в складі ініціативної групи не підписали заключний протокол цієї групи. Тож участь у роботі взяло 144 ГО з 158 допущених. Якої якості документи «своїх» організацій збори перевіряти не стали.
Вибори членів громадської ради фактично були перетворені у фарс в якому дуже швидко розібралися ті, хто був не « в темі». Та й частина тих, хто «в темі», не витерпівши ганьби, перестала «грати за правилами».  І якщо перших щасливчиків «обирали» сотнею голосів, то закінчили в 50. На закінчення голосування хтось «злив»  «темники» від ОДА — списки для голосування, в яких курсивом та зірочкою були виділені прізвища потрібних Корнійчуку  тридцяти п’яти «громадських активістів» і які видавались лише «своїм». Склад обранців співпав із поміченими в списках для голосування, а тих чотирьох, хто відмовився від ганьби, замінили в списку «своїми ж». Та сталось не передбачуване фальсифікаторами – список обранців не затвердили. Замість потрібних 73 голосів,  нашкребли 63 голоси.
Цугцванг для губернатора! Видати розпорядження  про склад новообраної ради, не маючи затвердженого зборами протоколу, означає розписатись у своїй політичній корупції!  Прийняти потрібне для себе рішення, провівши повторне голосування, цими ж гвалтованими делегатами, вже неможливо, як і зовсім іншим буде новообраний склад громадської ради в випадку, коли почати все з нуля! Губернатор може отримати задоволення хіба що від рішення Міщука, не брати участі в «святі демократії»  від Корнійчука. Та це задоволення сумнівне, бо активісти ведуть перемовини про створення неформального громадянського об’єднання дієвих організацій, метою якого є якраз протидія корумпованим чиновникам з ОДА, безвідповідальним  діям центральної влади, що привели до тотального зубожіння людей та формування касти е-декларантів, яким плювати на «ніщєбродов».
А що ж «обранці-щасливчики»? Не маючи статусу членів громадської ради, бо відсутнє розпорядження поводиря-голови ОДА  про затвердження її складу, як телятка на радощах, обрали собі голову. Навіть за Василя Ядухи, в розсудливості якому не відмовиш,  обрання складу ради  та голови ради проходило в два етапи. А що скажуть юристи Корнійчука, котрі, як і весь апарат ОДА, переходять з рук в руки, та суть і мораль не міняється?!