На виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами та зобов’язань, передбачених Договором про заснування Європейського Співтовариства в частині впровадження Директиви 2009/72/ЄС, Україні необхідно вжити заходів щодо запровадження принципів стимулювання при реалізації тарифної політики.
В рамках Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання та підписаної політичною партією «Народний фронт», партією «Блок Петра Порошенка», політичною партією «Об’єднання «Самопоміч», Радикальною партією Олега Ляшка, політичною партією Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»; стратегії сталого розвитку «Україна-2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, передбачено перехід природних монополій на стимулюючі методи регулювання.
Стимулююче регулювання (RAB-регулювання) — це система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів, спрямованого на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж та стимулювання ефективності витрат електророзподільних компаній.
Стимулююче регулювання передбачає визначення величини необхідного доходу в залежності від досягнення встановлених показників надійності електропостачання та якості обслуговування споживачів, а також мотивує регульовані компанії до зниження витрат.
На сьогодні більшість держав Європи перейшли на стимулююче регулювання, причому піонери серед країн ЄС здійснили такий перехід більше 20 років тому. Внаслідок цього надійність та якість надання послуг з енергопостачання в країнах Євросоюзу перебуває на значно вищому рівні, ніж в Україні.
Для реалізації запланованих заходів Верховна Рада України внесла відповідні зміни до Закону України «Про природні монополії», Фонд державного майна розробив методику оцінки активів, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, прийняла низку регуляторних актів щодо формування доходу, розрахунку тарифів, ведення обліку активів ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії.
З 1 жовтня на цю систему має перейти двадцять українських енергокомпаній. Цей перехід уже кілька разів відкладався, але однозначно він відбудеться і з часом призведе до підвищення якості послуг, що надаються, і до покращення інфраструктури. А оскільки введення цього тарифоутворення іде паралельно з впровадженням нової моделі ринку електричної енергії, то в результаті з’явиться конкуренція між енергопостачальними компаніями і, відповідно, буде зростати й якість послуг для споживача.
Сьогодні ПАТ «Хмельницькобленерго» (як і інші енергопостачальні організації, а також газопостачальні підприємства, теплоенерго і водоканали) працює з тарифоутворенням під назвою «Затрати +», тобто НКРЕКП розглядає пропозиції компаній, щось вилучає, щось додає і врешті — виходить певний розмір тарифу.
Цього розміру більш-менш вистачає на заробітну плату, сплату податків, часткове фінансування програми ремонтів та відновлення мереж, інші незначні витрати. Але щойно цей тариф затверджений, то монополіст зовсім втрачає зацікавленість працювати ефективніше. Бо якщо виконати всі роботи якісно і за меншу суму, то наступного року виділять саме таку суму і ні гривні більше. Виходить, що за намагання працювати ефективніше монополіст двічі покараний. І це відбувається в усій країні зі всіма постачальниками послуг. Але найгірше те, що ця система ще й не стимулює власника вкладати кошти в мережі. Чому? Та тому, що все, що він вклав, фактично пропадає. Бо отримати вкладені кошти уже неможливо, навіть через прибуток. Хронічне недофінансування інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури електричних мереж призвело до їх деградації. Тому рівень зношення інфраструктури нині складає від 60 до 90 відсотків. А при стимулюючому тарифоутворенні інвестор зацікавлений вкладати у свою компанію і працювати ефективніше, бо різниця між запланованою сумою на проведення відповідних робіт і фактичними витратами є його прибутком.
Перехід до стимулюючого регулювання забезпечить рівні умови формування доходів для всіх ліцензіатів шляхом встановлення єдиного підходу та однакових параметрів регулювання, що мають довготривалий термін дії.
Тривалість регуляторних періодів (перший становитиме три роки, кожен наступний — п’ять років) дасть можливість покращити прогнозування рівнів тарифів на електричну енергію для споживачів.
Стимулююче регулювання передбачає:
1. Прозорий механізм формування доходу природних монополій на тривалий період. Для розрахунку тарифів будуть враховуватися тільки обґрунтовані витрати для здійснення ліцензованої діяльності. При цьому, введення показника ефективності стимулюватиме компанії зменшувати витрати. Крім того, з метою недопущення необґрунтованого росту витрат НКРЕКП буде аналізувати витрати компаній і порівнювати їх ріст з індексами споживчих цін та цін виробників.
2. Введення показників якості постачання електроенергії споживачам. Запровадження показників якості має на меті встановити контроль за наданням якісних послуг та недопущення погіршення надійності електропостачання споживачів у майбутньому. Планується за перший регуляторний період зменшити на 30 відсотків індекс середньої тривалості перерв у електропостачанні споживачів Хмельницької області.
Індекси надійності електропостачання:
SAIFI — індекс середньої частоти перерв у системі, що характеризує кількість перерв у електропостачанні підприємств-споживачів.
Обчислюється як співвідношення кількості перерв підприємств-споживачів з вини постачальника електричної енергії, до загальної кількості обслуговуваних підприємств-споживачів:
SAIDI — індекс середньої тривалості перебоїв у системі, що характеризує середній час, протягом якого мали місце перерви в електропостачанні споживачам.
Обчислюється як співвідношення усередненого часу, протягом якого траплялися перерви в електропостачанні споживачам, до кількості усіх споживачів:
Наразі середня тривалість перебоїв у електропостачанні на підприємство-споживача в Україні перевищує показники західноєвропейських країн уп’ятеро і більше.
CAIDI — середня тривалість перерви у постачанні електроенергії:
Фактичні показники індексу середньої тривалості довгих перерв (технологічні порушення в мережах ліцензіата та заплановані без попередження споживача) в електропостачанні у системі на рівнях напруги до 0,4–20 кВ для міських населених пунктів по ПАТ «Хмельницьк- обленерго» за 2016 рік — 592,1 хвилини, цільовий показник 2017 року — 261 хвилина. Цільовий показник якості послуг для міської території після проходження двох регуляторних періодів — 150 хвилин.
Фактичні показники індексу середньої тривалості довгих перерв (технологічні порушення в мережах ліцензіата та заплановані без попередження споживача) в електропостачанні у системі на рівнях напруги до 0,4–20 кВ для сільських населених пунктів по ПАТ «Хмельницьк- обленерго» за 2016 рік — 1380,3 хвилини, цільовий показник 2017 року — 600 хвилин. Цільовий показник якості послуг для сільської території після проходження двох регуляторних періодів — 300 хвилин.
Зменшення тривалості перерв у електропостачанні споживачів забезпечуватиметься покращенням стану розподільних мереж завдяки створенню стимулів для залучення інвестицій.
3. Впровадження норми доходу на вкладений капітал. Це дозволить компаніям суттєво покращити фінансовий стан, забезпечити себе ресурсами, необхідними для обслуговування та відновлення електричних мереж, підвищити свою інвестиційну привабливість.
4. Організацію і забезпечення повнофункціональної роботи кол-центрів з цілодобовим обслуговуванням споживачів. Функціонування кол-центрів дозволяє:
— покращити доступ споживачів до інформації щодо послуг з електропостачання;
— забезпечити фіксацію початку і тривалість перерв електропостачання;
— визначити проблемні питання, які є актуальними з точки зору споживачів;
— покращити оперативність усунення аварій.
ПАТ «Хмельницькобленерго» вже запровадило цілодобовий режим роботи кол-центру (звернутись до кол-центру товариства можна за безкоштовним телефоном 0-800-50-50-62).
Зважаючи на переваги стимулюючого регулювання та відповідність результатів діяльності товариства вимогам до переходу, а саме:
100-відсотковий розрахунок за куповану електричну енергію;
відсутність заборгованості за електроенергію перед ДП «Енергоринок» або наявність договорів про її реструктуризацію;
проведення оцінки активів, — ПАТ «Хмельницькобленерго» прийнято рішення про підготовку та подання документів для переходу до стимулюючого регулювання.
Згідно з наказом по товариству «Щодо створення комісії з питань підготовки при переході до стимулюючого регулювання», розпочався процес переходу ПАТ «Хмельницькобленерго» до стимулюючого регулювання.
Розробляється та реалізовується План роботи з підготовки до переходу до стимулюючого регулювання. Проводяться засідання комісії, в процесі розроблення «Порядок розподілу активів, витрат та доходів між видами діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго» з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з розподілу (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами».
Перехід до стимулюючого регулювання значно покращить інвестиційну привабливість товариства в процесі приватизації, а також надасть можливість енергетикам області забезпечувати конкурентоспроможність на енергетичному ринку, стійкий розвиток економіки Хмельницької області, бути лідером серед енергопостачальних компаній України.