Надрукувати
Категорія: Політика
Перегляди: 1131

Коли людина патякає щось недоладне, недоречне, то в народі кажуть: вискочив як Пилип з конопель. Днями таку дурну вихватку зробив на телебаченні міністр соціальної політики України Андрій Рева,  колишній армійський замполіт, а нині один з батьків майбутньої драконівської пенсійної реформи. Він бовкнув  буквально таке: «Українці витрачають на харчові продукти 50 відсотків своїх доходів, а німці лише 14, це тому, що німці їдять менше,  ніж українці».

Просторікування чиновника мало не про історичну обжерливість наших співвітчизників через голодомори  викликали бурю невдоволення в соціальних мережах, у газетах, на телебаченні. Додам і від себе: мовлене – це нечуваний цинізм, це знущання над бідним людом. Мої старенькі сусіди, які через мізерні пенсії мусять збирати біля магазинів і  на міжбудинкових смітниках картонні коробки, бо інакше не виживуть, проклинали міністра і всю владу на чому світ стоїть.
А за що цій владі дякувати? Курс гривні за якихось п’ять років упав утричі, економіка скотилася нанівець. Пенсії й зарплати – жалюгідні, а ціни на тепло, газ виросли до захмарних. Молодь і люди середнього віку в пошуках кращої долі їдуть до Польщі, Угорщини, Чехії,  інших країн піднімати чужу економіку. Як сказав один із польських міністрів, для  цієї сусідньої держави настав благодатний час, адже дешева робоча сила з України сприяє розвитку промисловості, сільського господарства, соціальної сфери.
Щоб зупинити відтік робочої сили, наша влада має енергійніше братися за реформи, а не списувати всі негаразди на війну на сході. Це правда, що через російську окупацію  нашого Криму  і  тимчасову втрату частини Донбасу економіка впала на двадцять відсотків. Але де обіцяне відродження занедбаного й поруйнованого промислового потенціалу всієї країни? Статистика свідчить, що торік ми нарешті зупинили економічне падіння й ледь зіп’ялися з колін. На нинішій рік прогноз зростання, за оцінками МВФ, – два відсотки. Такі темпи зовсім не влаштовують, бо знадобиться кілька десятків років, щоб вийти лише на докризовий період, не кажучи вже про обіцяні  бурхливий розвиток і прогрес, що призведуть до заможності. Як це, приміром, сталося у  велечезному Китаї, який завдяки ефективним реформам  зумів  тривалий час щороку зростати до десяти відсотків і вийти на лідируючі позиції в світі.
А це можливо й у нас, і такий приклад показує сама Україна в сільському господарстві. За збором зернових, соняшнику, ріпаку, сої,  реалізації  цих та деяких інших продуктів харчування за рубіж, входимо до п’ятірки або десятки кращих на планеті. Торік експорт сільгосппродукції сумарно склав 12 мільярдів доларів. Це більше третини всього експорту держави. І перспективи в цій царині обнадійливі. Україна погодила додаткові  торгові преференції з ЄС на три роки. Наша сільгосппродукція користується великим попитом у Нідерландах, Іспанії, Італії, Польщі, Франції, Німеччині, сукупна частка яких у європейському  торговому обороті  України складає 73 відсотки. За півтора року вітчизняним аграріям вдалося відкрити й відновити експорт ще на дванадцять зарубіжних ринків, особливо на такі крупні, як китайський, єгипетський, ОАЕ, Саудівської Аравії. Минулого тижня розпочато експорт борошна до Південної Америки. У вересні торгова місія їде в Індію, яка зацікавилася нашими бобовими культурами. Наступні – Південна Корея, Сінгапур, Японія.
 Можемо, якщо хочемо. На жаль, у цілому держава повільно перебудовується. Ми вже говорили про тупцювання промисловості. Не краще з транспортом, будівництвом доріг. Зволікаємо ще в багато чому, а особливо ж  у   боротьбі  з тіньовою економікою, з корупцією,  цим спрутом, що оповив  огидними щупальцями  Україну, душить її, вичавлюючи останні соки. Новостворені  за підтримки західних країн Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура,  начеб і енергійно взялися за хабарників усіх мастей і рангів. Керівники цих структур Артем Ситник і Назар Холодницький вже стали зірками телеекрана, розповідаючи про нинішні й майбутні гучні затримання злодійкуватих чиновників, керівників, депутатів. Але з покаранням поки що пшик виходить.  У наші доблесні суди за півроку надійшло 4444 справи про корупційні діяння; розглянуто їх майже половину. І що ж після гучних викриттів?  Волі позбавлено…  аж 121 персону. Але ви там не побачите акул, а  є лише дрібнота: переважно представники поліції,  маленькі чиновники. Та жодного судді чи високопосадовця!  Чесно кажучи, вже нудить від такої боротьби. Продажні суди гальмують процес очищення суспільства. Дійсно, треба пошвидше запроваджувати антикорупційний суд, як і наполягають наші союзники.
Минулого тижня розпочато ще одну гучну корупційну справу – щодо зловживань у будівництві на кордоні з Росією так званого «Європейського валу», або як його  ще охрестили – «Стіна». З великою помпою затримали сімох осіб серед будівельників та посадовців Держприкордонслужби, яким інкримінують розкрадання шістнадцяти мільйонів гривень бюджетних коштів з виділених за два роки шестисот мільйонів гривень. Знаючі люди кажуть, що це тільки квіточки, ягідки будуть пізніше.Тобто, так правоохоронці починають підступати до головного ініціатора будівництва стіни – колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і його соратника Арсена Авакова.
Запахне смаленим і в Укрзалізниці, очільник якої  Войцех Бальчун, вдалий реформатор польської залізниці, днями  подав у відставку. Міністр інфраструктури Володимир Омелян сказав, що на закупівлі, перевезення і постачання  в ПАТ «Укрзалізниця» впливають нардепи, бізнес та криміналітет. Щороку в компанії крадуть 10-15 мільярдів гривень. Цими кровососами й займуться компетентні органи.
Насамкінець – дуже обнадійлива новина: уряд протрубив, що знайшов одинадцять мільярдів гривень на підвищення пенсій уже цієї осені. Якщо народні депутати проголосують за пенсійну реформу, то пенсіонери вже отримуватимуть більше з 1 жовтня.
Чи після цього перестануть мої старенькі сусіди збирати картон на смітті, аби вижити, чи ощасливить держава інших пенсіонерів, які своєю чесною працею заслужили на гідну старість?