Стрімке утворення територіальних громад на Хмельниччині викликало не сподівані, але прогнозовані колізії. До прикладу, утворилася Старосинявська ОТГ, а що робити з районною радою? Куди встромити це п’яте, на нинішній децентралізаційний час, колесо владного воза? Може, нехай би й була ця райрада, засідала, балакала, але вона ж ще грошей хоче для свого існування. Бо доходів райбюджету, а це 34 тисячі гривень адміністративного збору та три тисячі оренди, аж ніяк не вистачає на утримання бюрократичного апарату. От і виникли зарплатні борги в такій, здавалося, несподіваній сфері — районна влада. Небагато-немало — майже 85 тисяч гривень станом на початок жовтня. Проблема погашення боргів на Старосинявщині — одне з питань порядку денного чергового спільного засідання обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення та тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсії, стипендій та інших соціальних виплат.

В області проаналізували ситуацію в Старій Синяві. Річний кошторис для депутатів —  239 тисяч гривень, доходи, як вже йшлося, —
37 тисяч. І резервів немає. Нині зарплатний борг зріс до 84,6 тисячі гривень. Головуючий на засіданні перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко риторично запитав у голови райради: ви ж знали, що буде така проблема — чому не провели скорочення? Й ситуація виглядає доволі безвихідною: треба просити гроші в об’єднаної громади. А чи виділять? От ви, припустимо, депутат від громади. Проголосуєте за виділення коштів бюрократам замість ремонтів доріг, шкіл, дитячих садочків? А виборець зрозуміє, якщо таки проголосуєте?
Ситуацію для старосинявських чиновників погіршив нещодавній сюжет у ТСН. Хто бачив, пригадає, як журналіст відвідував владні кабінети у Старій Синяві. Райрада — зачинена. Тоді навіщо вона? Володимир Кальніченко, висловивши сумнів щодо виділення коштів ОТГ на утримання райрадівців, додав: «залишили б шпійона біля дверей райради, щоб він вам дзвонив-доповідав, коли хтось прийшов». Справді, в процесі децентралізації не продумали існування кількох гілок влади на місцях, Київ недоопрацював цього питання. В тому ж сюжеті профільний міністр наголосив, що потрібно відповідне рішення Верховної Ради, яке узаконить або скасує існування «непотрібних» депутатів, а поки буде безлад на місцях. І виникатимуть такі несподівані зарплатні борги.
Як проінформувала директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана Лукомська, станом на початок жовтня заборгованість на сімнадцяти підприємствах області складає 5,6 мільйона гривень. На засіданні розглядалося питання боргів ПАТ «Хмельницьке авіапідприємство «Поділля-Авіа». Це вже стара історія, причому вона, здається, лише далі заплутується. Один з доповідачів зазначив, що у підприємства ще є сім літаків, які ніхто не хоче купувати (Володимир Кальніченко на це іронічно зауважив: «то спаліть їх та продайте попіл, якщо так не продаються»). Але наявність літаків — це, швидше, ілюзія. Бо інший доповідач сказав, що продають лише якісь лопаті та стрем’янку — все, що лишилося від підприємства. Але їх ніхто не купує. Й «автопарк» з машин 80-х років ніхто не бере. А щоб перевести їх у брухт — потрібен експерт. А йому — гроші за експертизу. А він може сказати, що це не брухт, а майно... Тобто складні бюрократичні колізії, які тривають роками й ще, напевно, триватимуть.
Якщо із зарплатними боргами здебільшого ситуація туманна, то з розміром зарплатні навпаки — прояснення. Принаймні ми піднялися з дев’ятнадцятого місця в державі на шістнадцяте, за підсумками серпня. За рік середня заробітна плата на Хмельниччині зросла більш ніж на чверть і становила 5941 гривню. Звісно, ми значно відстаємо від Києва — близько одинадцяти тисяч, та й до усередненого показника по Україні — 7114 тисяч не дотягуємо. Але ж є поступ у рейтингу. Проте на засіданні виплив доволі цікавий факт. Традиційно Кам’янець-Подільський пас задніх серед міст краю. За інформацією Світлани Лукомською, серпень показав: не все гаразд і в обласному центрі. Зрозуміло, що Хмельницький завжди відставав від Нетішина, але тепер пропустив уперед і Славуту разом зі Старокостянтиновим, де зарплатня перевищує шість тисяч. І Шепетівка обігнала «столицю» області. Дивина та й годі. Зі своїми 5532 гривнями зарплатні Хмельницький поступається не тільки більшості міст, а й приблизно половині районів. Дожилися!
Керівник обласного Пенсійного фонду Ольга Заярнюк зауважила: в місті сімдесят тисяч пенсіонерів і стільки ж працюючих, що відраховують внески. Де решта населення? Відкинемо дітей, але кількадесят тисяч хмельничан розчинилися у повітрі? Чи «в тіні»? Що робить міська влада для легалізації? А взагалі по області, як підрахували в департаменті соцзахисту населення, залишаються «у тіні» 212 тисяч подолян. Причому протягом року вдалося вивести на світло лише 7,9 тисячі. Як бачимо, тіньовий сектор процвітає! Так само, як і тіньова зарплатня. Бо, як справедливо зауважила Ольга Заярнюк, на хмельницькі показники позитивно впливає висока зарплатня багатьох чиновників обласного рівня, що отримують гроші саме в Хмельницькому. Якщо їх відкинути, то який рівень зарплати буде в місті? «Взагалі ганьба», — наголосила вона. Дійсно, така заробітна плата змушує задуматися, а може, краще працевлаштовуватися на периферії. Навіть не казатимемо про «далекі» Шепетівку та Славуту. В Хмельницькому районі в середньому платять на 1,2 тисячі більше, ніж у місті, — 6757 гривень. Таки дожилися!