Об’єднані територіальні громади поступово набирають (а з часом ще більш набиратимуть) політичну та економічну вагу. Їхній фінансовий ресурс невпинно зростає. Як нещодавно озвучив голова обласної ради Михайло Загородний, бюджети на місцях зросли в три-десять разів. Але, зауважимо, передусім це відбулося за рахунок коштів з центру. Наскільки наповненим буде цей потік у майбутньому? Як довго триватимуть потужні вливання з Києва в території? Мусимо спрогнозувати, що поступово цей струмок пересихатиме. Столиця зменшуватиме із часом підтримку територій, сподіваючись, що вони вже змінилися та стають спроможними самофінансуватися. Тому місцевим адміністративним одиницям вже зараз треба міркувати, як максимально наповнювати бюджет. Між іншим, одне з джерел збільшення дохідної частини лежить на поверхні, але на Хмельниччині практично не використовується, — плата за землю державними установами. Раніше цим опікувалася держава та передбачала пільгу. Наразі Податковим кодексом України прямої пільги для цієї категорії платників не передбачено, а відповідно встановлення ставок плати за землю та надання пільг перебуває в віданні депутатів місцевих рад. Однак лише деякі території зрозуміли можливість додатково заробити та вирішили отримувати ці кошти. До прикладу, та ж столиця бере гроші з державних установ за землю. Й їй платять і Кабінет Міністрів, і Генеральна прокуратура. Чому в нас не отримують ці кошти? З цього питання ми розпочали розмову з головою тервідділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» у Хмельницькій області Ростиславом СЕМКІВИМ.                            

— Ростиславе Романовичу, багато регіонів користуються своїм правом і справляють плату за землю з держустанов? Чи на Хмельниччині хтось використовує це джерело наповнення місцевого бюджету?
— Повної інформації по всій Україні я не маю, але можу сказати, що, до прикладу, Київська та Одеська міські ради сповна скористалися цим правом та справно наповнюють свій бюджет. Одесити за ці кошти, скажімо, створили фонди соціального житла для тимчасового проживання та забезпечення житлом дітей-сиріт. На цей рік заплановано 35 мільйонів гривень. Непогана сума, погодьтеся. Звісно, в нас немає таких «земельних володінь» у державних установ, як у Південної Пальміри, але якусь копійку ж бюджети на місцях могли б отримати? Хіба ці гроші будуть зайвими для територіальних громад? Разом з тим, наскільки мені відомо, на Хмельниччині лише у Старокостянтинові встановили ставку податку для цих категорій установ.
— І що, великі кошти мають у цьому місті?
— Мені здається, що так. А як інакше оцінити суму майже 1,8 мільйона гривень, що надійшла до місцевого бюджету в 2016 році. Хіба мала? В поточному році надійшло від держустанов вже 9,7 мільйона гривень, у тому числі від КЕЧ (тобто військових) 7,1 мільйона плати за землю. Ці гроші враховані в бюджеті міста і передбачені на фінансування соціальної інфраструктури: розвиток житлово-комунального господарства, ремонт та утримання доріг місцевого значення, благоустрій тощо.
— Непогані суми. А що ж інші громади? Не знають про можливість заробити на орендній платі?
— Найбільш дивне те, що знають, але не користуються своїм правом. Ми ще навесні цього року написали листи головам усіх об’єднаних територіальних громад, міським головам. Тобто відіслали кілька десятків листів у всі куточки Хмельниччини, в яких акцентували увагу на можливості використання цього джерела наповнення місцевого бюджету. Знаєте, скільки отримали відповідей? Аж чотири. Причому в двох були відписки. Лише інші — зі Старокостянтинова (що зрозуміло) та Славути мали конструктивний характер. Мені аж дивно: хіба громадам не потрібні гроші? Нехай спитають мешканці у своїх голів, чому за землю держустанови не платять? Чому гроші беруть лише з бізнесу, який забезпечує розвиток країни, чому не впливають на керівників держустанов щодо ефективного використання землі?
— А в них її багато?
— У тому-то й річ, що часто-густо держустанови й самі не знають, бо частина землі не оформлена. Або навпаки — прагнуть забрати все, що погано лежить, все одно ж – сплачувати не треба. Є такі факти в області. Натомість, якби була плата за землю, то це б примусимо, по-перше, упорядкувати її. По-друге, відмовитися від зайвої, яка не використовується. Або навіть здається в оренду. До прикладу, цьогоріч відбувався тендер щодо використання бажаючими земельної ділянки для вирощування сільгоспкультур площею понад 150 гектарів поблизу села Прислуч, що на Полонщині. Тобто військові, яким належить ця земля, хочуть заробляти на ній, не використовуючи. Чому ж не сплатити громаді податок?
— Військові? Зараз почнуть розмови, що війна... як же з Міноборони кошти брати...
— Якраз у Міноборони є землі, що не ефективно використовуються за призначенням. Не хочете сплачувати податок за неї — передайте зайве громаді. На ній же можна звести житло для тих самих воїнів і це за кошти, які Мін-
оборони сплачуватиме в місцевий бюджет, за ті площі земельних ділянок, які в них залишаться, — буде ж користь для усіх. Взагалі за останніми, які оприлюднені, даними, у віданні частин, підприємств, організацій та навчальних закладів оборони перебуває в Україні понад чотириста тисяч гектарів. Уся ця земля їм потрібна? Чи краще нехай віддадуть громаді? Податок на землю, що запровадять ОТГ, міські ради, лише прискорить цей процес. Але не хочеться зосереджуватися лише на цій категорії держустанов, бо в нас же не платять усі: прокуратури, суди, навіть державні адміністрації.
— А справді, якщо держава нас грабує через тарифи, чому б громадам не повернути хоч частково ці кошти завдяки орендній платі. То чому, на вашу думку, Ростиславе Романовичу, таки не запроваджується цей податок?
— Точно навіть не можу відповісти. Частково, мабуть, через те, що нові керівники об’єднаних громад навіть не знають про таку можливість. Частково — за традицією, бо держава передбачала в Податковому кодексі України пільгу для держустанов з плати за землю. Тим часом лише в Хмельницькому та Хмельницькому районі майже 800 гектарів землі перебуває у віданні державних установ, а це мільйони гривень на рік. Через вашу газету я знову хочу настійливо рекомендувати депутатам місцевих рад, якщо ви дбаєте про розвиток громади, то скористайтеся наданим правом та виважено підійдіть до питання доцільності надання пільги по платі за землю для держустанов. Адже законодавець в умовах проведення децентралізації надав вам додаткове джерело наповнення бюджету, розуміючи, що якість послуг для жителів певної громади, в тому числі тих же державних службовців, залежить від наповнення бюджету та ефективного використання коштів. Несправедливо тиснути податковим навантаженням лише на бізнес. Якщо держава надала вам таке право, то скористайтеся ним.