До скликання позачергового ХХ засідання сесії обласної ради спонукала конфліктна ситуація, що склалася довкола Кам’янець-Подільського навчального закладу «Славутинка».
Річ у тім, що на попередній сесії депутати, не вникнувши глибоко в проблему, у хвалили рішення, яке фактично вело до ліквідації у «Славутинці» початкових класів. Тобто, позбавляло його перспективи. А значить гарний, відремонтований за державні гроші історичний з вишуканою архітектурою палац навпроти ботанічного саду міг через кілька років стати чиєюсь ласою здобиччю.
Батьки 210 учнів 1-4 класів змушені були мізкувати, куди їм далі прилаштовувати своїх дітей.

Ініціатори цього рішення обласної ради протягнули його на попередній сесії під фальш-прапором «перейменування» і начебто турботи про поліпшення фінансування «Славутинки» та подальше переформатування його у ліцей. Воно викликало різку критику з боку експертів Міністерства освіти України.
Батьки і вчителі цього навчального закладу створили комітет, який почав боротьбу за скасування рішення обласної ради. Вони зустрілися із головою облдержадміністрації Вадимом Лозовим та депутатами і знайшли розуміння з їх боку. Зрештою обранці звернулися до голови обласної ради Михайла Загородного з проханням скликати позачергову сесію. Що і було терміново зроблено.
Зранку перед початком сесії батьки разом із дітьми приїхали на автобусах у Хмельницький, аби поспілкуватися із депутатами та, вочевидь, засвідчити свою позицію. Вони також поділилися своїм баченням ситуації із журналістами.
З’ясувалося, що рішення попередньої сесії було для них, наче грім серед ясного неба.
 — У «Славутинці» навчаються четверо моїх дітей, — розповідає Ольга Щуренко. — Найменший Мирон — у початковому класі. Діти ходять сюди із великим задоволенням. Поглиблено вивчають англійську, німецьку та польську мови. Ми не можемо зрозуміти, чому ліквідовують саме молодші класи і чому це питання лобіює бюджетна комісія, в той час як департамент освіти має іншу позицію.
— Моя дочка навчається в старшому класі цієї школи. Раніше вона ходила до іншої і я маю з чим порівняти. Це дійсно унікальний заклад, де педколектив прагне дати знання. Навчальний процес поставлено на високий рівень. І раптом все вирішили одним махом закрити,— обурюється Михайло Сенюк.
– У «Славутинці» вчаться двоє моїх дітей. Молодший син перейшов у третій клас, а старший— у шостий. Ми дуже раді, що нас у таку школу взяли,— каже Світлана Меланчина.
Депутати створили групу з вивчення цього питання, яку очолив Михайло Бойко. У своєму виступі на позачерговій сесії він охарактеризував скандальне рішення як непродумане, таке, що суперечить чинному законодавству і прийняте поспіхом. Та запропонував його скасувати.
У процесі обговорення депутат від Радикальної партії Олександр Дехтярук виступив проти такого незграбного аргументу стосовно діяльності закладів освіти і охорони здоров’я, як відсутність коштів: «Давайте, закриємо всі школи і лікарні, і тоді вони у нас появляться,— зіронізував він і влучно зауважив,— бюджет існує для того, аби підтримувати життєдіяльність комунальних закладів, а не економити».
Депутат від фракції БПП, голова бюджетної комісії Іван Гладуняк розповів про нецільове витрачання коштів і фінансові порушення у «Славутинці». Із його виступу також стало зрозуміло, що чинне законодавство створює чимало неприємних колізій у галузі освіти, про що поки не підозрюють батьки, учні, вчителі і очільники.
Якоюсь мірою йому опонував депутат від фракції «За конкретні справи» Віталій Олуйко: «Говорячи про «Славутинку», ми повинні розібратися, чому, з одного боку, через бюджетну комісію закачуємо в цю школу до 30 мільйонів гривень, а з іншого боку, повернули справу в бік її ліквідації».
Виступ Віталія Миколайовича був настільки яскравий, що приведу із нього й інші фрагменти: «Свого часу давньогрецький філософ Сократ сказав: «Є тільки одне благо на землі— знання. І навчаються тільки в того, кого люблять». Таких шкіл, які люблять, небагато. Бо це велике мистецтво: вміти організувати навчальний процес так, щоб діти зі школи не хотіли йти додому. Ми повинні пишатися і підтримувати такі школи. Бо за ними майбутнє. Україна переживає непрості часи в освіті. Остання перебуває у вакуумі. Минулого року
8 відсотків випускників шкіл не склали ЗНО. А в поточному році їх кількість зросла вдвічі. Це свідчить, що якість навчання у наших школах різко погіршується.
Ми повинні робити ставку на інтелект, а тому провести з осені ревізію навчальних закладів. Мова йде не про їх закриття, а про створення більш ефективних умов, щоб діти наших виборців могли здобувати якісні знання і освіту».
Забігаючи наперед, скажу, що цей виступ спонукав депутатів доручити Департаменту освіти та науки спільно з Департаментом фінансів облдержадміністрації розробити та подати до кінця поточного року на розгляд сесії проект стратегічного плану розвитку та трансформації мережі закладів середньої освіти Хмельниччини.
Голова фракції Аграрної партії Сергій Іващук повідомив присутнім, що в «Славутинці» навчаються 107 напівсиріт, 76 дітей з багатодітних сімей, 13 дітей учасників АТО. Він закликав надалі, приймаючи будь-яке рішення, передусім зважати на його соціальний аспект. А також— «не зводити рахунки» і «не пхати політику до дітей». Останні слова викликали у залі шквал оплесків та овацій. До них приєдналися схвальні вигуки запрошених на гальорку учнів зі «Славутинки» та їхніх батьків.
Зрештою депутати повернули «Славутинці» початкові класи. Із 68 зареєстрованих 61 проголосував за, троє утримались і четверо не взяли участь у голосуванні.
Як на мене, то сесія мала й інші позитивні здобутки. Вона засвідчила, що абсолютна більшість депутатів стоять на одній моральній позиції. Депутати знайшли у собі сили визнати і виправити помилку. Чим подали гарний приклад своїм виборцям. Створено вкрай необхідний механізм реагування на резонансні суспільні питання: звернення до депутатів і винесення через них проблем і негараздів для обговорення і прийняття рішень.