Дунаєвеччина — благодатний край дбайливих господарів та далекоглядних людей. Вочевидь, саме ці якості й спонукали їх долучитися до числа першопрохідців ще на старті реформи децент-
ралізації. Як засвідчує час, правильний зробили вибір. Принаймні такої точки зору дотримуються в  Дунаєвецькій селищній об’єднаній громаді, до якої увійшло майже два десятки населених пунктів. За словами її очільника, управлінця з багаторічним стажем, Антона КАМІНСЬКОГО, хоч зроблено вже чимало, бажання щодня покращувати інфраструктуру та благоустрій кожного зі своїх сіл лише зростає.

— Яка найперша візитівка будь-якого села? Звісно, дороги. Й хоч привести їх до належного стану всі й одразу вкрай непросто, потроху проблему таки вдається долати. Лише цього літа уже здійснили поточний ремонт доріг у Лошківцях, Удрівцях, Тинній, Терновій, Маліївцях та Сприсівці, — розповідає Антон Петрович. — Мали біду в селищі й з водою, тому торік взялися за капітальний ремонт водопроводу. Загальна вартість робіт перевищила чотирнадцять мільйонів гривень, більше одинадцяти з яких — кошти Фонду регіонального розвитку, решта — з нашого бюджету.
Завершуємо й реконструкцію водопровідної мережі в Підлісному Мукареві загальною вартістю 240 тисяч гривень. Також проведені поточні ремонти водопроводів у селах Удріївці, Тинна, Малий Карабчіїв, Маліївці. А в Терновій реконструювали артезіанську свердловину й водонапірну башту.
На фінішній прямій і вуличне освітлення наших населених пунктів. Нещодавно, до речі, ліхтарі засяяли у найвіддаленішій точці громади — селі Морозів. На це знадобилося майже 300 тисяч гривень.
Незакритим питанням поки що залишається реконструкція будівлі Дунаєвецької селищної ради, яка одночасно буде і ЦНАПом, де надаватимуться адміністративні послуги жителям. Роботи ще тривають.
— Знаю, що левову частку уваги в селищній ОТГ приділяють освітнім закладам...
— Це наш пріоритет. Нещодавно автопарк місцевої загальноосвітньої школи поповнився новеньким шкільним автобусом вартістю 1 мільйон 797 тисяч гривень, які знову таки були виділені як з державного, так і з місцевого бюджетів.
Проводиться капітальний ремонт харчоблока Міцівецької школи, вартість якого також перевищить мільйонну позначку.
Закуповуємо й встановлюємо дитячі майданчики, мультимедійні комплекти в школах, забезпечуємо новим кухонним посудом, меблями тощо. Зі стартом освітньої реформи «Нова українська школа» в місцевому дитячому садочку провели капітальний ремонт двох групових кімнат для навчання учнів перших класів. Забезпечили безкоштовне харчування для пільгової категорії учнів та вихованців дошкільних навчальних закладів.
 Щоб і малим, і дорослим було комфортно займатися, влітку провели капітальний ремонт благоустрою стадіону: замінили лавки, вкладені доріжки з бруківки. Фонди сільських бібліотек постійно поповнюються новою літературою.
— Скільки коштів витратили на оздоровлення діточок перед навчанням?
— Цього літа ми придбали 77 путівок в заклад оздоровлення та відпочинку «Кабельник», що на Одещині, 26 путівок у малієвецькі «Подільські джерела». Загалом на це витрачено понад 600 тисяч гривень.
 — Яким девізом керуєтеся у повсякденній роботі, Антоне Петровичу?
 — Зробити все можливе, аби життя громади, кожного села покращилося, стало комфортнішим, сучаснішим та привабливішим. Адже хто-хто, а наші люди на це заслуговують.
 — Дякую за розмову.