Здається, вчора сім’я молоденьких педагогів-хіміків Гопчаків за направленням Чернівецького вишу приїхала на Ярмолинеччину: Василь Петрович отримав перше робоче місце у школі в Луговому, Алла Борисівна приступила до вчительських обов’язків у Виноградівській ЗОШ 1-2 ступенів. Згодом — обоє вчителювали у Баламутівці.
З тих пір збігло-спливло три десятки літ: давно ця місцина стала рідною для них, уродженців Івано-Франківщини й Кам’янеччини, вболівають за свій край серцем й душею, а ще повсякденною працею. Алла Борисівна майже два десятки літ директор Баламутівської школи. Василь Петрович, колись чемпіон університету з бігу на чотириста метрів, здобув ще й фах фізкультурника, бо свого часу двох хіміків у сільській школі було забагато. Проте 2006-го його обрали головою Баламутівської сільської ради, адже притаманні йому хист далекоглядного керівника, вмілого організатора, мудрого господарника і, найголовніше — прагнення позитивних змін, імпонували людям.
— Коло обов’язків, — усміхається Василь Петрович, — ой як розширилося, та й відповідальність зросла в рази.
Втім, це не лякає, адже, йдучи на вибори, знав, що легко не буде. Хоч бюджет аж надто мізерний (немає ні великих підприємств, ні АЗС, лише орендна плата за землю, водне плесо й земельні податки), уже за рік газифікували село Баламутівка, приміщення сільської ради, медпункт, а з допомогою ЗАТ «Октант» у школі встановили нову котельню й модернізували систему опалення у ній, підвівши газ, провели вуличне освітлення у частині села…
У грудні 2017 на базі Баламутівської сільської ради створили ОТГ, до якої увійшло ще дві сільські ради: Виноградівська і Монастироцька. Нині ця громада з восьми сіл, загальною площею 110 кілометрів квадратних — найменша за кількістю жителів в області, та й, міркує її голова Василь Гопчак, певно, в Україні. Зареєстровано 2228 мешканців, проте державну субвенцію отримують на 1950 — беруться ж бо дані останнього перепису. Втім і так бюджет вдалося збільшити в півтора раза. А за основними показниками баламутівці зовсім не пасуть задніх, бо все ж залежить від керівника та його команди, від вміння й бажання працювати. Хвалить Василь Петрович в. о. старост Нілу Мельник та Ларису Пасічник, спеціалістів відділу фінансів та бюджету Олену Лободу і Ольгу Бондаренко.
Зробленого за такий короткий проміжок часу, скажу вам, немало, тому кількома штрихами основне. Ввели в експлуатацію водогін у селі Виноградівка, але це, наголошує Василь Петрович, заслуга Ніли Мельник, багаторічного голови Виноградівської сільської ради: вона й проектно-кошторисну документацію розробляла, й кошти в обласному та райбюджетах «вибивала», ОТГ вклинилося вже, так би мовити, на завершальному етапі. Закінчили будівництво водопроводу й у селі Хутір Виноградівський за кошти ТОВ «АФПрогрес-В». Завершили роботи з капітального ремонту мереж вуличного освітлення в половині села Михалківці. Ведеться реконструкція дитячого садка у Баламутівці. На стадії завершення виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію Будинку культури у цім селі. Відновили роботу артезіанської свердловини у Монастирку. Активно ремонтують дороги.
На території найменшої громади проживає 33 воїни АТО. Вдячні їм місцеві мешканці за справжність і героїзм, тож ОТГ виділила кожному з них по дві тисячі гривень матеріальної допомоги. Завжди допомагають своїм громадянам коштами на лікування, придбання медикаментів, почасти й на покращення соціально-побутових умов.
Єдине, у чому займають передостаннє місце в області — аж 35 тисяч гривень обходиться громаді один школяр. «У Баламутівській школі 116 діток, а в Монастироцькій 43, — каже Василь Петрович. — І варто б оптимізувати з метою заощадження, бо ж дуже це невигідно, та рука не підіймається закрити Монастироцьку школу й діток до опорної возити — там працює 11 вчителів, куди їх працевлаштувати? Негоже ж без роботи людей залишити. Тож це питання поки потребує вирішення». До слова, і школи, і ФАПи на території громади оснащені-облаштовані належним чином.
Найближчим часом планують закрити у всіх населених пунктах ОТГ проблеми з питною водою. По Баламутівці уже на затвердженні проект з будівництва зовнішнього водопостачання протяжністю майже шість кілометрів. Не залишиться без освітлення жодної вулички. У 2019-му відкриє двері реконструйований дитячий садок у Баламутівці. У планах й суттєве збільшення надходжень до бюджету. «Землі, що передали нам з державної у комунальну власність, — ділиться Василь Петрович, — здаватимемо в оренду через аукціон, так набагато вигідніше». А ще у наступному році на восьми гектарах у Виноградівці з’являться сонячні батареї.
Знає голова кожну проблему, кожну, так би мовити, дірку, на яку потрібно латку, тому й крутиться, як білка в колесі, вишукує шляхи. «Власних надходжень у нас всього п’ять мільйонів, — констатує. — Багато залучаємо від суб’єктів господарювання. Вони у нас — молодці. Йдуть на співпрацю».
Тож ще раз доведено — хто хоче працювати, шукає можливості.
Gismeteo 
