Гарна як лялечка школа № 3 у Полонному. Неозброєним оком видно, що історія її приміщення налічує не один десяток років, але заново зроблений дах, вікна, веселий розфарбований фасад з першого ж погляду викликають позитивні емоції і, напевне, не тільки у мене. На майданчику перед будівлею група дівчат у спортивній формі виконують фізкультурні вправи, дістаю диктофон.
– А правда, що у вашій школі, коли стояли старі вікна, зимою гардини від протягів надимало, мов вітрила?
– Це перебільшення! – сміливо відповідає Наталія Бученко, учениця восьмого класу. – А тепер вікна нові!.. А ще спортзал зробили!
– Ну, а ці кольори на фасаді?! – провокую далі. – Невже подобаються?
– Подобаються!!
– Мені здається, що звичайний сірий – значно кращий.
– Що ви таке кажете?! – приєднується до розмови Наталя Гладкова. Раніше наша школа була, як сіра миша, а тепер вона гарненька, як дитячий садок!
– У восьмому класі в дитячий садок?!! – знову вдавано обурююсь. – А в одинадцятому – всі захочуть в ясла?! (Дівчата сміються) – А в класах, напевне, метелики на стінах?
– Ні! – відповідають дружно, – в класах спокійні кольори, щоб не відволікатися.
– Я повністю підтримую думку дітей, – нарешті приєднується до розмови Віта Приймак, викладач легкої атлетики в Полонській дитячо-юнацькій спортивній школі, котра проводила заняття з дівчатами на майданчику ЗОШ № 3. – Я щодня бачу з яким гарним настроєм діти йдуть до такого привабливого навчального закладу. Нове оформлення мені теж дуже подобається!
Сперечатися далі не став, а за додатковою інформацією звернувся до заступника Полонського міського голови з питань архітектури, благоустрою та будівництва Віктора Яськова.
– У Полонській школі № 3 небайдужий шкільний колектив, – розповідає Віктор Михайлович. – Під час капітального ремонту викладачі побачили проект, а на ньому невиразний зеленуватий колір фасаду, і всі сказали: «Так справа не піде, ми хочемо гарну школу!» Вчителі між собою порадилися, і запропонували нову гаму. А вже за їхніми пропозиціями ми переробили проектну документацію. Ось тепер полончани милуються новою ідеєю, спостерігають їхнє бачення, яке особисто мені подобається! Крім того, толокою відремонтували спортзал. Директор, вчителі, учні, батьки, кожен, хто мав бажання і здоров’я, приєднався до гарної справи. 35 тисяч на матеріали дав відділ освіти, по 200 гривень скинулися викладачі, батьківський комітет теж долучився і тепер є де провести змагання та й урочисті заходи.
– Ви бачили новий футбольний майданчик, розташований перед школою? – продовжує заступник голови. – Це подарунок УЄФА. Мається на увазі саме штучне покриття, але щоб його встановити, потрібно було виконати великий обсяг земляних робіт. Перепад по всій площі поля склав один метр. Завдання з підготовки ґрунтової основи для спортивного майданчика поставила перед собою міська рада і взялася до виконання. Шукали землю на відвалах, кого тільки не просили про транспорт, іншу техніку для проведення земляних робіт. І знайшлися небайдужі серед полонських підприємців, коли дізналися, що все це для дітей. Тож тепер я не можу навіть підрахувати, скільки привезли та розрівняли ґрунту.
Завдяки спонсорській допомозі Валентина Шеветовського зробили асфальтне покриття біля школи. Коли зайнялися утепленням зовні, виявилося, що стара штукатурка зовсім не тримається на стінах. Відбили практично всю і підрядник пішов на ці непередбачувані витрати, а кошторис переглянули пізніше, бо спочатку все вирішувалося на довірі. Так само сталося і з заміною перекриття, голубиного посліду під дахом накопичилось чимало, викинули тонни шлаку, який насипали за радянськими технологіями, бо колись вважали, що шлак – утеплювач, а це не так. Як утеплювач використали базальтову вату, вона стійка до вогню. Замінили вікна. Отож, як сказав мені директор Олександр Корніюк, шкільний заклад має до 30 відсотків економії тепла, приміщення опалює модульна газова котельня, витрати газу видно чітко.
– І як вам наша школа? – закінчивши розповідь, цікавиться Віктор Михайлович.
– Гарна! – зізнаюся.
Gismeteo 
